Батько Катерини Віктор Михайлович родом із села Глибочок, що неподалік Борщова. Багато років чоловік мешкає у Херсоні, працює хірургом. Мати Катерини Надія Іллівна — приватний підприємець. У селі Глибочок мешкає бабуся активістки Ганна Захарівна. У Борщові — її тітка Валентина Козій, яка вчителює в одній із місцевих шкіл. Чоловік пані Валентини — директор Борщівського агротехнічного коледжу Ярослав Козій. Катя часто гостювала на Борщівщині, мала тут друзів.
Як розповіли «НОВІЙ…» у райцентрі, пані Валентина не змогла побувати на похороні, оскільки була в лікарні біля чоловіка. До Херсона поїхали їхні донька і зять. Подейкують, що борщівчани, зважаючи на різні обставини, пропонували рідним вбитої активістки поховати її на Тернопільщині, однак батьки дівчини відмовилися.
Не стало Катерини 4 листопада. Понад три місяці вона боролася за життя — наприкінці липня її облили сірчаною кислотою, що призвело до 35% опіків тіла. На жаль, лікарі не змогли врятувати активістку. У справі нападу на Катерину було порушено два кримінальні провадження, які після її смерті об’єднали в одне, злочин класифікують тепер не як «замах на вбивство», а як «вбивство». Генпрокуратура прийняла рішення передати справи, яку розслідувала херсонська поліція, до Головного слідчого управління СБУ. Наразі по справі уже затримано кількох осіб, підозрюваних у причетності до вбивства.
Гандзюк: безупинна боротьба…
Каті Гандзюк було 33 роки. Вона мала три вищі освіти в економічній й управлінській сферах. Закінчила Херсонський державний університет, Київський національний економічний університет та Нацакадемію державного управління при президентові України. У 2004 році була учасницею Помаранчевої революції. У 2006-ому працювала менеджером проектів, головою Херсонського відділення ГО «Ейдос» — Центру політичних студій та аналітики. У 2012-ому заснувала Агенцію громадської журналістики «МОСТ», яка публікувала антикорупційні розслідування щодо влади Херсонської області. У 2014-ому була обличчям Євромайдану в Херсоні. Після анексії Криму та з початком війни на Донбасі допомагала переселенцям. Працювала помічником в Управлінні Верховного комісара ООН з питань біженців у Херсонській області.
У 2016-ому стала волонтером Itchy Trigger Finger Ukrainians — організації, що займається патріотичною рекламою для мешканців окупованого Криму.
Катерина Гандзюк відома своєю любов’ю до футболу. Разом з активістами стояла біля витоків відродження футбольного клубу «Кристал» (Херсон)
Як пише «Українська правда», друзі Каті розповідають, що вона була непримиренною, критичною, вимогливою й сміливою, завжди готовою до боротьби. Її знайомі жартують, що якщо ти з Херсона і не знаєш Каті Гандзюк, то ти «або мудак, або сєпар». Уся про-
українська та громадянсько активна частина Херсона — її друзі. Сама ж вона була поєднанням двох різних Кать.
Перша — безкомпромісна і жорстка, коли відстоювала свою точку зору. Ця Гандзюк могла трьома реченнями знищити репутацію будь-якого чиновника чи політика. Друга — чуйна, з вродженим відчуттям такту і бажанням допомогти.
Викривала сепаратизм у Херсоні
Політичну кар’єру Катя почала в 2003 році як активістка партії «Батьківщина» і голова громадської обласної організації «Батьківщина молода». У 2006-ому пройшла до Херсонської облради від «Блоку Юлії Тимошенко».
У травні 2014-го Катерину обрали депутатом Херсонської міськради, також за списком ВО «Батьківщина», але за рік її виключили з партії. Це сталося після того, як Гандзюк повідомила про вихід з парторганізації на знак солідарності з мером Херсона Володимиром Миколаєнком. В останні роки Катя поєднувала громадську діяльність з посадою радника мера Херсона та виконувача обов’язків керуючого справами виконкому Херсонської міськради.
У вересні 2017 року Гандзюк публічно звинуватила начальника управління захисту економіки в Херсонській області у вимаганні хабара від працівників міської ради. Після цього посадовець подав проти неї позов про захист честі та гідності. Суд Антощук тоді частоково виграв: активістку зобов’язали спростувати свої заяви. У 2017 році Гандзюк критикувала тодішню заступницю Арсена Авакова Анастасію Дєєву за нерезультативність її роботи і відсутність реформ у ДСНС. Навесні 2018-го активістка опублікувала перелік із понад 200 осіб, які за останніх чотири роки отримали дозволи на травматичну та газову зброю нібито як журналісти. «Кльовий бізнес у мусорів, правда ж?» — зазначала Гандзюк.
Незадовго до нападу дівчина критикувала правоохоронців за неефективне розслідування замаху на херсонського журналіста Сергія Нікітенка. А ще Гандзюк критикувала всю правоохоронну систему через бездіяльність у боротьбі з сепаратизмом. 28 липня вона опублікувала інформацію, що в Херсоні діяли проросійські органи самоврядування. За її словами, за цими органами стояли люди, які в 2014 році збирали проросійські мітинги й озброювали «тітушок», вербували бійців для «ДНР» і «ЛНР». «Сєпари в Херсоні виготовили гербові печатки й утворили свої органи влади. Видають довідки, надають платні адміністративні послуги. Ми неодноразово звертались у прокуратуру, але там не бачать злочину…» — обурювалася Катя.
У Гандзюк був конфлікт із проросійським активістом, а тепер однопартійцем Іллі Киви Кирилом Стремоусовим. У мережі є відео, як він грубо ображає чиновницю і називає її «злодійкою». Після нападу адвокат Гандзюк Масі Найєм припустив, що за замовленням злочину може стояти саме Стремоусов.
Один із фігурантів справи — екс-помічник нардепа
Напад на Катерину було скоєно вранці 31 липня в Херсоні. Чоловік, який чекав на неї біля під’їзду, вилив їй на голову сірчану кислоту. Катерина отримала опіки шкіри, перенесла більше десятка операцій. Від початку справу кваліфікували як «хуліганство», але під тиском громадськості поліція перекваліфікувала її на «замах на вбивство з особливою жорстокістю».
3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання Миколи Новікова, якого начебто підозрювали в нападі. 6 серпня його взяли під варту. Та Гандзюк заявила, що Новіков — не та людина, яка скоїла напад на неї. Згодом чоловіка відпустили. У розмові з «Українською правдою» Катерина висловила думку, що замовник злочину має форму з погонами. «Саме з правоохоронцями був цей системний світоглядний конфлікт, де неможливо домовитися. Саме від них я отримувала погрози і попередження. Вони підсилали до мене близьких людей з пропозиціями», — казала Катерина.
Пізніше в поліції заявили, що встановили п’ятьох осіб, причетних до вчинення нападу на Гандзюк. Це — організатор, виконавець, пособники та водій. Усі — колишні учасники АТО. Четверо з них зізналися в скоєнні злочину. Сергій Торбін, який фігурує у справі як організатор, і Микита Грабчук, якого називають безпосереднім виконавцем, наразі перебувають під вартою.
А ось 10 листопада СБУ затримала, а суд заарештував колишнього помічника народного депутата парламентської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Миколи Паламарчука Ігоря Павловського, якому висувають підозру як співучаснику. Є інформація, що Павловський передавав гроші від замовника організатору. Про замовника замаху на Катю Гандзюк поки що офіційно не повідомляють. Хочеться вірити, що особу цього негідника буде встановлено і його справедливо покарають за протиправне.
