За багаторічну сумлінну працю, за зразкове виконання посадових обов’язків, особисту ініціативу і самовідданість, високий професіоналізм грамоти від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова отримали дві працівниці Державної установи «Територіальне медичне об’єднання МВС України по Тернопільській області».Галина Левчук – медична сестра лікарні з поліклінікою, а Наталія Сенашенко-Бандура – лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу Центру превентивної медицини Територіального медичного об’єднання МВС України по Тернопільській області.
Галина Левчук – медичній справі віддала 35 років. Обрати майбутню професію, розповідає жінка, їй допомогла мама, яка також працювала медсестрою в райлікарні.
Після восьмого класу Галина Ростиславівна вступила в Рівненське медичне училище, а через три роки вісімнадцятирічна дівчина влаштувалася в медико-санітарну частину комбайнового заводу, яка стала для неї найкращою практичною школою життя, де навчилася робити все.
– Спочатку було надзвичайно складно, бо мене поставили чергувати в маніпуляційний кабінет. Доводилося на людях вчитися брати кров, збирати жовч, ставити банки, проводити зондування, обробляти та зашивати рани, накладати шви, доглядати післяопераційних хворих.
В Територіальне медичне об’єднання Галина Левчук перейшла після реорганізації медчастини – у 1997 році. У час COVID-19, окрім своїх основних обов’язків, на плечі медичної сестри лягла й додаткова робота. Жінка напряму контактує з потенційними хворими: вона проводить забір ПЛР тестів, транспортує усі аналізи в лабораторію та назад.
Проте незважаючи ні на що, Галина Левчук жодного дня не шкодувала про обрану професію і з задоволенням виконує усю роботу.
Відзнаку Міністра отримала й Наталія Сенашенко-Бандура – лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу. Буденна робота Наталії – прийом, реєстрація пацієнтів, а також забір у них аналізів з профілактичною метою для заповнення медичних книг. У час пандемії у її обов’язки входить ще й забір аналізів у хворих на коронавірусну інфекцію.
– Морально важко було спочатку. Ніхто не знав з чим ми зіткнулися, як захистити себе та родину. Переживали всі. Але ми на то вчилися, і ми мусимо виконувати свою роботу у будь-яких умовах. Допомога людям – моє основне завдання. Ми ніколи відкриті не виходимо до пацієнтів, а завжди в захисті.
Якщо на початку в лабораторію за день приходило близько 40 людей, то зараз кількість пацієнтів зменшилася приблизно на половину.
