Війна закрила доступ українцям до пляжного відпочинку на березі Чорного та Азовського морів. Узбережжя останнього повністю окуповане росіянами, а чорноморське – недоступне через мінну небезпеку та загрозу ракетних обстрілів. УНІАН.Туризм дізнавався, яка зараз ситуація на курортах півдня та яку альтернативу морському відпочинку можна обрати.
На другий рік повномасштабної війни українці проявляють все більший інтерес до відпочинку. І тут мова йде не про “бенкет під час чуми”, а про банальну необхідність для збереження психічного здоров’я нації та відновлення сил для подальшої боротьби. Діти заслуговують на відпочинок та позитив, а дорослі, в тому числі військові та волонтери – потребують цього не менше. І за це не має бути соромно.
Водночас, через бойові дії та їх наслідки традиційні види відпочинку стали недоступні українцям. Головним чином, мова йде про морський відпочинок, адже саме його зазвичай обирали більшість українських внутрішніх туристів. Звісно, певна частка українців може вирушити на море за кордон, однак ця розкіш нині доступна далеко не усім – починаючи від ціни питання та тривалості дороги, закінчуючи тим, що зараз багато хто є невиїзним. Але більшості наших громадян все ж доведеться шукати альтернативний відпочинок в Україні.
Морський відпочинок наразі не на часі
З наближенням літа українців цікавить питання, чи дозволять їм цього сезону відпочивати на морському узбережжі популярних курортів півдня. Однак військові категоричні: на “морські ванни” сподіватися не варто.
Як стверджує керівник об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, відкриття курортного сезону цього року взагалі недоцільне. Такого висновку військове командування дійшло, проаналізувавши можливий розвиток ситуації на найближчу перспективу.
Тим часом, місцева влада вже отримала відповідні попередження-рекомендації від військових. Як зазначив в. о. заступника мера Одеси Олег Бриндак, туристичну галузь у мегаполісі фактично згорнули, і говорити про неї – не на часі. “Війна та туризм – речі несумісні”, – наголошує посадовець.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Одеса, яка завжди вважалася одним з найпопулярніших морських курортів України, стала гуманітарним хабом. Місто здебільшого приймає переселенців і лише частково має місце так званий діловий туризм. Зокрема, йдеться про розміщення людей, які приїжджають сюди із певними місіями: іноземні журналісти, дипломати, волонтери тощо. Іншими словами – всі ті, хто допомагає нашій країні під час війни та (або) висвітлює події, які тут відбуваються.
Водночас Бриндак пояснив, що літній відпочинок у місті це, як правило, море, з яким пов’язані багато інших сфер місцевого бізнесу. Тобто, якщо немає відпочинку на узбережжі, то й немає сенсу приваблювати туристів.
І тим не менш, одеські підприємці все ж активно готуються до прийому потенційних відпочиваючих: оновлюють фасади пляжних клубів та ресторанних комплексів, кафе, аквапарки, з космічною швидкістю кладуть на пісок дерев’яні настили… Вже зараз, за хорошої погоди у вихідні на пляжі “Аркадія” – не проштовхнутися. Об’єкти громадського харчування забиті відвідувачами, на центральній алеї запущено фонтан, працюють різні магазини, тир, сувенірні крамниці… Відомі нічні клуби, обладнані басейнами та ресторанними комплексами, анонсують низку вечірок, у тому числі за участю відомих українських артистів.
Водночас варто нагадати, що через галасливі літні концерти та дискотеки в Одесі торік вже були скандали. Але, як стверджує голова Громадської ради при Одеській обласній військовій адміністрації Сергій Братчук, незабаром оприлюднять відповідне розпорядження ОВА, в якому пропишуть, де саме місцеві жителі та гості регіону зможуть відпочити. Він стверджує: “танців на кістках” точно не буде…
Чи є альтернатива Одесі? Особливою популярністю у любителів відпочинку на чорноморському узбережжі до повномасштабної війни користувалися курортні селища в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Серед них – Затока, Сергіївка, Кароліно-Бугаз, Санжейка. Однак через війну відпочивати тут теж проблематично.
Як розповів УНІАН керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олексій Уманець, місцеві узбережжя – водна та піщана частини пляжів – заміновані. Населення про небезпеку знає, на березі – попереджувальні знаки. Проте торік лише в цьому районі Одещини на мінах підірвалися п’ятеро людей – загинули двоє місцевих жителів та троє будівельників.
“Вони про заборону знали, але проігнорували її. Страшно уявити, до чого призведе потік “курортників”, який може сюди ринути… Вважаю, що відпочинок на узбережжі не варто навіть обговорювати”, – наголошує Уманець.
Крім того, цю частину Одещини неодноразово обстрілювала армія РФ. За словами Уманця, першого удару було завдано 3 березня 2022 року: авіація РФ скинула на курортну Затоку дві касетні бомби. Це сталося в той момент, коли найближчими (і не тільки) дорогами “повзли” величезні автоколони – безліч людей намагалися втекти від війни… Легковики, автобуси, гігантські фури стояли в заторах, тисячі людей – старенькі, жінки, діти пішки проривалися до українсько-молдавського кордону… Той факт, що під час бомбардування ніхто не загинув – справжнє диво”, – каже прокурор.
Уманець констатує, що на Одещині саме Білгород-Дністровський район торік найбільше постраждав від російських атак. В результаті дуже сильно була пошкоджена інфраструктура, зокрема, 15 баз відпочинку – зруйновані майже вщент. Не кажучи вже про те, що пошкоджено ще сотні баз відпочинку та житлових будинків. Для їхнього відновлення потрібні величезні гроші, а це точно зараз не на часі, тож туристам банально навіть не буде де зупинитися.
Одним із найбільш резонансних став обстріл Затоки 16 травня – крилата ракета зруйнувала кілька баз відпочинку. На одній із них перебувала родина власника: тяжкі поранення отримали чотири особи, у тому числі – 6-річна дівчинка, якій відірвало ногу.
“Всі пам’ятають 1 липня, коли на курортну Сергіївку впали п’ять ракет. Тут немає жодного військового об’єкта, і ми розуміємо, що залп був навмисним – неможливо випадково запустити стільки ракет в одну “точку” за заданими координатами…”, – акцентує прокурор.
Тоді в Сергіївці загинули 22 людини: одна ракета потрапила до житлової багатоповерхівки, дві – до бази відпочинку “Годжі”, її розкішний триповерховий корпус миттєво перетворився на руїни, а одна з ракет потрапила прямо в басейн на території бази.
“Зараз прибережна зона – видовище гнітюче: запустіння, спустошення. Минулого літа звідти виїхали навіть старожили, тому що перебування там – своєрідна лотерея, гра в рулетку. Ніхто не хоче бути наступним… І фактично ніхто з власників зруйнованих будівель їх відновленням не займався, а місцеві жителі, що залишились у селищах, на узбережжі намагаються не з’являтися”, – стверджує Уманець.
За даними Одеської обласної прокуратури, загалом з 24 лютого минулого року у прибережній зоні регіону повністю зруйновано або значно пошкоджено понад три десятки баз відпочинку. Усі об’єкти належать приватним підприємцям.
Якщо ж говорити про інші “морські” області України – Миколаївську, Херсонську, Запорізьку та Донецьку – то там ситуація ще гірша. Чимала кількість популярних курортів на кшталт Бердянська чи Кирилівки або під окупацією, або повністю зруйновані. На курортах на підконтрольних Україні територіях, наприклад, в тому ж Очакові, теж відпочивати не вийде.
Зокрема, голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що всі морські пляжі області цьогоріч будуть закриті через інтенсивне мінування та небезпеку для людей.
Замість моря – лимани, річки та екскурсії
Тим не менш, незважаючи ні на що, в Інтернеті все ж є реклама про відпочинок на українському морському узбережжі. Як з’ясував УНІАН, у тому ж Білгород-Дністровському районі, наприклад, відкрилася цілком пристойна вілла в Затоці, за 350 метрів від моря. Потенційним клієнтам за 600-700 гривень за добу пропонують номер-стандарт із телевізором, вай-фаєм та іншими благами цивілізації. На території – басейн із шезлонгами, дитяча зона, безкоштовна парковка, кухня з мангалом.
Кореспондент УНІАН зателефонував за контактним номером та отримав підтвердження: комплекс працює, але на морському узбережжі перебувати не варто. Як пояснив адміністратор цього готелю, відкриваються об’єкти на другій-третій лініях. Мовляв, до якірних мін далеко, а поплавати можна у лимані чи басейні.
Схожі пропозиції є і в інших населених пунктах, у тій же Сергіївці. Зрозуміло, майже все – досить далеко від морського узбережжя, і альтернативою йому може бути Дністровський лиман.
За словами прокурора Уманця, заборони на користування акваторією лиману немає. Однак до нього через протоку час від часу запливають морські міни… Крім того, у ньому та інших місцевих водоймищах можуть бути уламки ракет: десятки таких боєприпасів було збито Силами оборони, багато фрагментів вже вилучено, але частина з великою ймовірністю потрапила у воду.
Дуже обережний у прогнозах на курортний сезон і президент Одеської асоціації туроператорів та агенцій Олександр Грабовський. За його словами, говорити про туризм як про бізнес, а також про те, як пройдуть літні місяці – дещо передчасно.
“Ми можемо обговорювати не потік (туристів – ред.), і навіть не струмочок, а крапельку… Якісь спроби, обережні плани, звісно ж, є, незважаючи на тяжкі часи. У людей залишається потяг до подорожей, до зміни обстановки. І ми прагнемо запропонувати їм щось інше, наприклад, тури на дегустацію вин або екскурсії на сироварні. Особисто я з квітня 2022 року провів десять таких дегустацій”, – розповів Грабовський.
За його словами, подібні тури тривають не більше дня, але є надія, що будуть інші можливості. Наприклад, відпочинок у туристичному комплексі “Фрумушика-Нова”, відомому як одна з найбільших у Європі вівчарських ферм. На його території – гостьові будиночки, міні-зоосад, виноробня, басейн, музеї, лазня, передбачені спортивні ігри та риболовля на штучній водоймі. Є й “родзинки”, серед яких – найбільша гранітна пам’ятка у світі “Чабан”, внесена до Книги рекордів Гіннеса та до Національного реєстру рекордів України.
Ще один варіант – містечко Вилкове на Дунаї, яке називають “Українською Венецією”. Унікальний населений пункт стоїть на воді, між будинками – канали. Тут немає шикарних пляжів, але можна кататися на човниках, милуватися природою, заповідними місцями з червонокнижними птахами, рибалити, насолоджуватися смачною юшкою та домашнім вином. Кажуть, за 2-3 тисячі гривень на добу там можна орендувати будиночок, який вміщує до 8 осіб.
“На Одещині – багато цікавих, приємних для відпочинку місць. Наприклад, на півночі, в районі міста Кодима – унікальні ландшафти, височини, які називають “одеськими Карпатами”. Є місця, де можна стояти “одною ногою” між Литовським князівством та Османською імперією”, – розповів Грабовський.
Він також нагадав про популярний серед грибників Савранський ліс, де ростуть понад 40 видів дерев та чотирьох сотень трав’янистих рослин. Кажуть, така різноманітність – рідкість для Європи. У цьому районі також є мінеральне джерело, воду якого місцеві жителі вважають лікувальною.
“Дуже важливо, що в Одесі працює ботанічний сад, багатий своїм зеленим, квітковим оздобленням. Це – можливість побувати на природі й заразом дізнатися щось нове. Для переселенців ми передбачили безкоштовні екскурсії”, – розповів голова асоціації.
За його словами, непоганою альтернативою відпочинку на морському узбережжі може стати солоний лиман Тилігульський. На його березі облаштовані пляжі, є навіси, шезлонги. І цей “лінивий релакс” цілком сумісний з екскурсією на устричну ферму, що розташована неподалік.
Також є сенс розглядати як місця для відпочинку річки Дністер та Турунчук, відомі своєю мальовничою природою. Тутешні плавневі ліси та озера багаті на флору і фауну, а неподалік води – різні об’єкти розміщення (будиночки, готелі, бази) з альтанками, басейнами, мангалами, прокатом човнів і катамаранів, шезлонгами для засмаги.
Зважаючи на все це, хоч на “крапельку” відпочиваючих місцева влада все ж таки розраховує. Так, очільник Одеської районної військової адміністрації Юрій Крук нещодавно провів нараду із представниками військового командування, де йшлося про те, як у майбутньому розвивати туризм на території Біляївської, Маяківської та Яськівської громад з урахуванням безпекових обмежень в умовах воєнного стану.
За словами Крука, рекреаційно-туристична діяльність для цих трьох громад базується на плаванні човнів річками Дністер та Турунчук, що є своєрідним “магнітом” для функціонування багатьох малих підприємств, які обслуговують туристів.
“Але з квітня 2022 року діють обмеження, які унеможливили діяльність маломірного флоту та рух човнів на більшій частині річок. Ми дотримуємося встановлених обмежень, проте прагнемо знайти оптимальну формулу, яка б допомогла цьогоріч сприяти розвитку підприємства у цьому сегменті”, – пояснив він.
Тим часом, на Миколаївщині влада теж розглядає можливість хоч якогось літного відпочинку. Як уточнив голова ОВА Віталій Кім, можливо, для відпочинку в області цього року будуть доступні внутрішні води – лимани, річки та озера. Але це буде можливим за умови відсутності загрози життю громадян, адже в ті ж лимани морські течії іноді виносять небезпечні предмети.
Водночас УНІАН дізнався, що найбільш популярне місце активного відпочинку на воді на Миколаївщині – селище Мигія – все ж чекатиме на гостей цього року. Тут готуються пропонувати туристам різноманітні рафтинг-тури: від легких, прогулянкових, на кілька годин, навіть для дітей, до складних – на кілька діб, з проходженням складних порогів плюс трекінг. Ціни стартують від 400 гривень з особи за сплав та 750 гривень з особи за тур. Трансфер – оплачується окремо.
В рафтинг-таборах безпосередньо в Мигії можна взяти в оренду усе – від спальника і каремата до бунгало з кондиціонером. У таборах сучасна інфраструктура: санвузли з гарячою водою, є вайфай та кухні. Сніданок тут можна замовити за ціною від 80 гривень за порцію, перші страви – від 90 гривень, другі страви – від 110 гривень.
Окрім рафтингу, на Південному Бузі є можливість прокату каяків та SUP-бордів, катання на катамаранах та човнах. А скупатися також можна в Радоновому озері, яке утворилось на місці старого кар’єра.
Водночас місцеві попереджають, що в прифронтових областях можуть діяти певні обмеження щодо пропускного режиму на певні території, тож якщо ви все ж наважитися вибратися на південь на відпочинок, варто все ретельно дослідити перед поїздкою і взагалі з’ясувати, чи воно того варте.
Альтернатива відпочинку на півдні
Звісно, південь України, як регіон, який традиційно був одним з найбільш популярних серед туристів, намагається цього року придумати щось, щоб організувати людям відпочинок та зберегти свій бізнес, а, може, ще й поповнити місцевий бюджет. Але будемо реалістами – здебільшого цей відпочинок буде орієнтований на місцевих жителів або гостей з сусідніх регіонів, які не мають змоги виїхати кудись далі.
Ймовірно, українці, в першу чергу з міркувань безпеки, все ж намагатимуться шукати більш віддалені від фронту і, відповідно, більш безпечні регіони. А хтось, можливо, спробує відшукати можливості для відпочинку в своєму регіоні.
Якщо говорити про пляжний відпочинок, то цьогоріч пощастило киянам, адже, на відміну від попереднього року, в столиці планується відкриття всіх муніципальних пляжів.
“Ми плануємо, що усі 14 муніципальних пляжів Києва будуть цього року працювати. Ми будемо сподіватись, що цього року нічого не буде заважати запустити ці пляжі, у тому числі у Гідропарку”, – повідомив речник КП “Плесо” Євген Кобан.
Він підкреслив, що у Гідропарку, який торік був закритий для відпочивальників, цьогоріч планують відкрити усі пляжі – це Венеція, пляж Молодіжний, Передмістна Слобідка, Дитячий та Золотий.
За його словами, підприємство розпочало підготовку зон відпочинку біля води до літнього сезону ще у березні. Однак головним залишається питання безпеки відпочиваючих, тож у разі виникнення небезпеки ситуація може змінитися.
Аналогічно знайти варіанти для відпочинку на пляжах річок чи озер цілком реально буде в центральній частині країни, де немає обмежень щодо відвідування лісів чи інших територій.
Ну і не забуваємо про захід України – ще один традиційно популярний регіон для літнього відпочинку. Тут є гори, озера, СПА-комплекси, екскурсійні програми по містам, замкам та фермам, і ще багато всього цікавого.
Зокрема, можна поїхати до Яремче (ось тут є чудовий автомаршрут), можна об’їхати Закарпатську область (по трасі “Київ-Чоп” є чимало цікавих місць для зупинки), можна відвідати одне з відомих озер України (ось тут є кілька варіантів), можна зупинитися у львівських курортах Славсько, Сколе чи Трускавець, а можна поринути в пізнавальний туризм на Закарпатті чи заглянути до таких екскурсійних міст, як Львів, Івано-Франківськ, Чернівці чи Ужгород.
***
Як бачимо, в Україні все ж є чимало гідних альтернатив морському відпочинку. Так, можливо, комусь доведеться порушити багаторічну традицію проведення відпустки на морі. Але варто пам’ятати, що зараз безпека – це головне, і нікому не потрібно, щоб, як минулого року, по одеських пляжах “літали голови” горе-туристів, які лізли в море попри заборону. До того ж, у військових, правоохоронців і рятувальників зараз є куди більш нагальні проблеми, ніж забезпечення пляжного відпочинку.
Лариса Козова, Марина Григоренко
Обговорення