Жителі села Збручанське змушені долати 9 кілометрів суцільного бездоріжжя, щоб дістатися до найближчої асфальтованої дороги. Про це повідомляють місцеві у соцмережах, додаючи фото, зроблені 7 жовтня 2025 року. Ями, болото після дощів, цвяхи, шурупи й дріт, що пробивають колеса, — ось реальність, яку називають “дорогою”.
Цей шлях — не просто незручність, а пряма загроза життю. Швидка допомога з Борщева витрачає майже годину, щоб дістатися до села. Водії змушені рухатися на першій-другій передачі, витрачаючи 30–35 хвилин лише на ці 9 кілометрів. У разі дощу дорога перетворюється на непрохідне болото, де машини ламаються, а ремонт коштує десятки тисяч гривень.
Як у таких умовах доставити до лікарні бабусю, дідуся чи породіллю?
“Це не дорога для комфорту, це дорога для виживання”, — обурюються місцеві.
Люди, які все життя сплачували податки, не можуть навіть доїхати до аптеки. А де податки? Мешканці запитують: куди йдуть кошти, зокрема транспортний податок, який мав би йти на ремонт доріг?
“По документах ця дорога, можливо, давно ‘відремонтована’, але на ділі — катастрофа”, — пишуть у соцмережах.
Поки можновладці, за словами місцевих, “наповнюють власні кишені”, громада залишається без базових умов для життя. Корупція та безкарність чиновників — ось справжня причина розбитих доріг, вважають жителі.
Ця проблема — лише верхівка айсберга.
“Україна не стане процвітаючою, доки при владі ті, кому байдужі людські біди”, — додають люди.
Втомлені, але ще з вірою в зміни, вони продовжують чекати, коли дороги стануть не лише обіцянкою, а реальністю.
