Тисячі жителів Тернопільщини побувало на київському революційному Майдані. Більшість їздила до столиці «туристами», але десятки взяли участь у справжніх боях, були поранені. Нині вони приходять до тями.
52- річний житель села Заруддя Збаразького району Юрій Галенда приїхав на Майдан у грудні. Був координатором тернопільського намету. Разом із ним на барикадах стояв син Максим. 18 лютого біля Верховної Ради пана Юрія схопили і жорстоко побили силовики. Протягом кількох годин з ним не було зв’язку, побратими припускали найгірше. Але потім чоловіка з побитою головою, 
переламаними руками і ногою знайшли у 17-ій лікарні. Лікують Юрія Галенду у Рівному. «Зараз у мене не тіло, а душа болить, — каже він. — У нашій сотні такі молоді хлопці загинули…».
У жителя Кременця Антона Лубяницького з різних позицій стріляли … два снайпери. Так йому після операції сказали лікарі. 24-річний інженер-будівельник Кременецького державного історико-архітектурного заповідника виносив із передової поранених, коли потрапив під обстріл. Перша куля сковзнула під бронежилет і вцілила в живіт, ушкодивши печінку, друга травмувала руку. Антона прооперували, він одужує.
Петро Жовтовський із села Дунаїв Кременецького району на барикадах втратив око.
21-річна Олеся Жуковська з Кременця була на Майдані медиком-
волонтером три місяці. 20 лютого, коли дівчина витягувала з поля бою поранених активістів, снайпер вистрілив їй у шию. Фото з Олесею, що стікала кров’ю, облетіло інтернет. Поки лікарі боролися за її життя, з’явилася інформація, що дівчина померла. Вона й сама перед операцією якось спромоглася написати на своїй сторінці у «Твіттері»: «Я вмираю». Та сильний організм і вчасна допомога лікарів зробили диво: волонтерка вижила! Медики казали, що шансів на це в Олесі Жуковської було небагато.
В інтернеті є фото, як 200 угорських волонтерів Червоного Хреста провели акцію підтримки Олесі, виклавши своїми постатями її ім’я латиною. Зараз дівчина йде на поправку.
20-річний Василь Бойцун з Тернополя потрапив у халепу через «тітушок». 18 лютого його захопили переодягнені в активістів Майдану найманці. Везли в автобусі до Криму, щоб там на камеру змусити його розказати, ніби стояв на Майдані за гроші. Аби мав «гарний вигляд», дорогою не били. Біля Цюрупинська на Херсонщині «тітушкам» подзвонили і наказали повертатися у Київ. Деякий час терористи вирішували, що робити з Василем. Пропозиції, в тому числі і від жінок, були такі: повісити, зарізати, застрелити. Василь каже, що впізнав деяких пасажирок – вони розносили їжу на Майдані як волонтерки… Зрештою, батька дворічної дитини викинули біля заправки, попередньо побивши металевою трубою по голові, ногах і штрикнувши ножем у спину.
Григорій Мельник із села Прошова Тернопільського району біля будинку Профспілок отримав наскрізні кульові поранення обох зап’ястків, печінки, правої легені, прямої і товстої кишки. Стан 21-річного батька трьох дітей, якого лікують у київській лікарні швидкої допомоги, важкий.
Дивом уцілів у кривавій бійні 20 лютого тернополянин Олег Томащук. Під перехресним вогнем снайперів на Інститутській він витягував поранених. На його очах загинули десятки людей. «Коли я стояв за деревом, за 15 сантиметрів біля мене пролетіла куля і просвердлила дірку в щиті, — згадує Томащук. — Мені треба було тягнути ще одного пораненого, і щоб переконатися, чи стріляє снайпер, я виставив каску. І снайпер стрільнув, пробивши її, як і перед тим щит. А поранений лежить і стогне: «Брате, не дай мені померти!».
Очевидці кажуть, що після бою Олег довго обіймав дерево, яке його врятувало, плакав і кричав: «Тут мої хлопчики, тут!». Разом із побратимами він прийшов під Верховну Раду, коли затверджували уряд. «Там ми побачили десятки прапорів партій і не більше десяти прапорів України, — каже тернополянин. — Політики прийшли до влади за нашими спинами, на крові людей. Ніхто з них не подякував нам. А ми йшли на смерть!».
В університетській лікарні Тернополя нині перебуває десятеро поранених майданівців – жителів Тернопільщини, Києва, Дніпропетровська, Кіровоградської області. Наймолодшому 19 років, найстаршому – 48. У хворих вогнепальні поранення, забої, травми і опіки очей, черепно-мозкові травми. Їхнє лікування проводиться за рахунок бюджетних та благодійних коштів.
На Майдані надавали допомогу активістам 13 тернопільських лікарів.
Світлана Ліщук, Місто
Обговорення