Депутат Кременецької районної ради Павло Кісіль прихопив землю, яку мали виділити учасникові АТО Володимиру Власенку – пише Нова Тернопільська газета.
50 соток землі у мальовничому селі Жолоби Кременецького району стали лакмусовим папірцем на людяність, порядність і патріотизм. Два місцеві мешканці подали до сільської ради заяви на виділення їм земельних ділянок. Один із заявників — заступник головного лікаря районної лікарні, депутат районної ради від ВО «Свобода» Павло Кісіль, інший — учасник АТО Володимир Власенко. І як ви думаєте місцеві депутати поділили землю між владним і заслуженим? А без совісті: «ескулапу» Кісілю віддали усі 50 (!) соток, а героєві, який півтора року захищав Україну на Сході, не дісталося нічого. Цей відверто нахабний вчинок підкупних депутатів неабияк обурив усе село!
«Ставте на голосування моє питання!»
— На попередній сесії сільської ради було винесено на розгляд дві заяви про виділення земельної ділянки. Кісіль під’їхав до сільради на шикарній автівці, зайшов до зали і самовпевнено взявся знімати на відео засідання, а замість Володі прийшла його дружина Віта, бо він нині слабує, недавно лежав у реанімації — даються взнаки холодні окопи і бліндажі.., — розповідають мешканці Жолобів. — У резерві сільської ради було вільних 50 сотих, тож деякі депутати пропонували поділити їх порівну між заявниками.
«Ви порушуєте регламент! Ставте на голосування моє питання!» — тиснув Кисіль. У результаті такого нахабного і цинічного лобіювання відбулося лицемірне голосування — 7 із 12 депутатів підняли руки за виділення Кісілю усієї ділянки. Заяву Власенка навіть не розглядали, бо… не вистачило землі. Ці семеро безсоромних депутатів — родичі та друзі районного депутата, у трьох із них теж прізвище Кісіль. «Чому ви так несправедливо проголосували?» — обурювалися інші депутати. Пояснень не було, лише єхидні посмішки, а одна депутатка-медик, підлегла Кісіля, просто ховала очі… А «горе-дохтор» пішли задоволені із сільради, навіть не глянувши у бік Віти. Скромна жінка стояла в кутку біля стіни з повними сліз очима…
«Заберіть заяву — привезу машину дров…»
Павло Кісіль, як стверджують у Жолобах, давно розміняв совість на матеріальні блага та посади. А пригледівши ласий шмат землі у селі, приклав усіх зусиль, аби «вибити» його собі. Пояснив на сесії, що планує звести там будинок для своєї сім’ї, але, як подейкують, на тому мальовничому схилі, майже біля самого Кременця, непогана перспектива і для ресторану чи готелю. Тому й, очевидно, так рветься Кісіль! Розповідають, що йому навіть вистачило нахабства піти перед сесією до Володимира Власенка… поторгуватися.
— Віта в очі сказала Кісілю, що він пропонував її чоловікові машину дров, аби лише забрав заяву на землю. А коли Володя відмовився, то почав шантажувати, що, мовляв, звільнить його сестру, яка працює в районній лікарні, — диву-дивуються мешканці Жолобів. — Кісіль — рідкісний негідник! Гірше за сепаратиста! Не поважає людей, абсолютно не цінує того, що за нього хтось ризикував своїм життям. Спробував би він воювати на Сході, а то жирує в теплому тилу і втратив усяку мораль.
Родина Власенків, за словами односельчан, живе скромно. Ще донедавна вони з двома маленькими дітьми тулилися у хатині Вітиних батьків, де жило 10 осіб. Та якось виїжджала з села одна родина, і Власенки попросили у них дім під довготривалу виплату. Після служби в АТО Володимирові дали 20 сотих під будівництво і ще обіцяли належний уділ під городництво та садівництво. Утім, місцеві депутати вирішили, що заможному Кісілю більше треба, аніж наразі безробітному, з підірваним здоров’ям, воякові АТО.
Сільський голова наклав вето
— Перед сесією Кісіль просив, щоб я з дружиною, яка є депутатом сільської ради, проголосували за його питання. Обіцяв за це не пхати палиці в колеса до кінця моєї каденції. Та ми однозначно підтримуємо Володимира Власенка! — каже сільський голова Жолобів Руслан Голобородько. — На жаль, депутати не виявили ні розуміння, ні доброї волі, ні милосердя щодо учасника АТО, а проголосували лише за те, щоб, коли з’явиться вільна земля, надати йому уділ. Але всі розуміють, що резервної землі нема у селі. Я пропонував поділити тих 50 сотих між обома заявниками, але Кісіль заперечив: «Там має бути один господар!» Він був упевнений, що депутати підтримають його. Після ганебного голосування я наклав вето на рішення до наступної сесії, на якій вже мали б голосувати дві третини депутатського складу. Про це дізнався Кісіль і негайно приніс ухвалу суду про призупинення мого розпорядження і заборону проводити будь-які дії з даного питання, винесену районним суддею Галиною Білосевич.
У понеділок, 17 жовтня, мала відбутися позачергова сесія Жолобівської сільської ради, утім, через відсутність кворуму («депутати Кісіля» просто не з’явилися), вона не відбулася. Щоб відстояти інтереси учасника АТО, до села приїжджав голова районної ради. Наступного дня у районному суді мали розпочатися слухання у рамках провадження по справі передачі ласих соток землі у Жолобах, проте за клопотанням сільської ради засідання перенесли на 31 жовтня. Для місцевих суддів ця справа буде промовистим іспитом на порядність. Побачимо!
