Щороку 27 жовтня українці відзначають День української писемності та мови – свято, що підкреслює важливість збереження та розвитку рідної мови як основи національної ідентичності. Це свято єднає всіх, хто шанує українське слово та дбає про його майбутнє.
Історія та традиції свята
День української писемності та мови встановлено указом президента України у 1997 році. Дата обрана на честь преподобного Нестора Літописця – видатного давньоруського письменника, основоположника української писемної традиції. Саме він став автором “Повісті минулих літ” – першого відомого історичного документа Київської Русі.
Сучасне значення
У сучасному контексті це свято набуває особливого значення. Воно не лише вшановує історичну спадщину, але й привертає увагу до актуальних питань розвитку та захисту української мови. Щороку на честь цього дня проводяться різноманітні культурні заходи:
- Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
- Мовознавчі конференції та семінари.
- Літературні читання та конкурси.
- Презентації нових видань українською мовою.
- Мова як основа державності.
Українська мова є не лише засобом спілкування, але й важливим чинником державотворення. Вона відображає багатовікову історію народу, його культурні традиції та духовні цінності. В умовах сучасних викликів збереження та розвиток української мови стає важливим елементом національної безпеки.
Сьогодні українська мова активно розвивається, збагачується новими термінами та поняттями, адаптується до вимог сучасного світу. Важливу роль у цьому процесі відіграють освітні заклади, культурні установи, засоби масової інформації, громадські організації, діячі культури та мистецтва.
Тернопільські артилеристи з 44 ОАБр писали Радіодиктант єдності у Саджі Курської області
Тернопільські артилеристи з 44 ОАБр писали Радіодиктант єдності у Саджі Курської області
