У 2019 році в Україні будуть святкувати 1031 рік з моменту Хрещення Русі. Хоча прийняття православ’я на території Київського князівства відбувалося у кілька етапів, проте саме 988 рік вважають початком нової епохи давньоруської держави. З 2008 року ця подія відзначається щорічно на державному рівні 28 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.
Чому саме на Русі було прийнято християнство та як склалася доля цієї релігії після хрещення на сучасних територіях України, читайте у нашому матеріалі.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ
Князь Володимир і християнство
Вважається, що Русь хрестив Володимир Великий, хоча підтвердження цьому лише одне – “Повість минулих літ” Нестора Літописця. Щоправда, князь для своєї держави міг обрати зовсім іншу релігію. Відповідно до літописів про “вибір вір” (“випробування віри”), він пережив глибоку духовну кризу, оскільки усвідомив помилковість язичництва, відтак почав довідуватися про те, які віри існують в інших народів.
У підсумку до Києва у 986 році приходили посольства від різних народів із закликами обрати саме їхню релігію. Прибували з таким візитом і волзькі болгари мусульманської віри, й посланці з Риму від Папи, що проповідували латинську віру, а також хозарські євреї з іудаїзмом. Крім того, у столиці Русі побував проповідник, присланий з Візантії, який почав розповідати про православ’я. Володимир зі свого боку також вирішив відправити посланців до тих країн, звідки прибували проповідники, аби з’ясувати, яка релігія є кращою. Повернувшись, посланці розповіли князю все, що бачили, та найбільше хвалили православну грецьку віру. Однак Володимир схилився на бік східного християнства не одразу.
Зокрема, у 988 році він захопив Корсунь (нині територія Севастополя) та зажадав у дружини сестру візантійських імператорів Василя II та Костянтина VIII – Анну, погрожуючи інакше піти на Константинополь. Імператори ж на таку пропозицію погодилися, але натомість наголосили, аби їхня сестра вийшла за єдиновірця, і Володимир дав на це згоду.
Хрещення князя якраз і відбулося у Корсуні, куди й прибула Анна. Хрестив його єпископ Корсунський, а приймав християнство Володимир разом із дружинниками. Отримав він і нове ім’я – Василь, на честь правлячого візантійського імператора Василя II. Опісля пройшла й церемонія одруження.
Хрещення Володимира у Корсуні
Уже повернувшись до Києва у супроводі корсунських і грецьких священиків, Володимир наказує розгромити всі кам’яні капища та хрестить своїх синів від попередніх шлюбів у джерелі, відомому у нинішній столиці України під іменем Хрещатика. А слідом за ними хрестилося багато бояр. Згідно з переказами, масове хрещення жителів міста – “зійшлося там людей без числа” – відбулося на місці, де у Дніпро впадає річка Почайна.
Після цієї події на Русі почали активно будувати християнські храми, а на стародавньому капищі у Києві було споруджено церкву святого Василя та пізніше – Десятинну церкву. Згодом православ’я приходить до інших міст Київської Русі: Чернігів, Полоцьк, Турів, де створювалися єпархії. Однак, цей процес не завжди був швидким і гладким, і затягнувся загалом на кілька століть. Так, до прикладу, лише в 1024 році Ярослав Мудрий придушив повстання волхвів у Володимиро-Суздальській землі та в 1071 аналогічне повстання повторилося. Ростов своєю чергою залишався язичницьким аж до кінця XI століття, а Муром і в’ятичі прийняли нову віру ще через сторіччя… Саме такою є загальновідома літописна схема.
Загалом християнство приймала не лише правляча верхівка, але й так звані низи. До слова, у похованнях, починаючи з середини Х століття, археологи періодично знаходять натільні хрести, відтак можна вважати, що християни були й серед простих селян і городян.
Чому Володимир хрестив Русь: інші версії
Щоправда, існують інші пам’ятки, відповідно до яких жодних згадок про те, що за наказом Володимира до Києва приходили проповідники різних релігій, немає. Наприклад, митрополит Іларіон стверджує, що Володимир зрозумів перевагу християнства над язичництвом своїм власним розумом, хоча ніхто йому цього не проповідував. А у пам’ятці ХІ століття “Пам’ять і похвала князю Володимиру”, чернець Яків пише, що князь навернувся до Христа за прикладом своєї бабусі – княгині Ольги, оскільки знав про її християнську віру та тому сам став християнином. За словами Якова, Володимир ухвалив свідоме рішення та охрестився у Києві у 986 році, а на Корсунь пішов на третій рік після цього, у 988 році, коли вже був християнином.
Деякі історики у кроці Володимира щодо християнства вбачають і політичну складову взаємин із Візантією, але Нестор Літописець чітко дає зрозуміти, що хрещення було не політичним кроком, а результатом внутрішнього духовного перевороту, який змінив як самого князя, так і увесь його народ.
Як бачимо, єдиної версії щодо причин Хрещення Русі немає. А згадки про ту подію тисячолітньої давнини збереглися і в арабських, і в західноєвропейських хроніках. Тому, цілком зрозуміло, що науковці ще довго обговорюватимуть і висуватимуть різні інтерпретації того, чому Володимир хрестив Київську державу.
Заведено вважати, що Хрещення Русі з руки Володимира розпочалося у Києві
Чи було християнство на Русі до Володимира
За православною традицією заведено вважати, що Володимир Святославич – не перший київський князь, який прийняв християнство, а його Хрещення Русі насправді було лише продовженням тривалого процесу християнізації українських земель.
Відповідно до різноманітних джерел, можна припускати, що християнство на Русі з’явилося ще задовго до Володимира. Так, є згадки, що в І столітті Київ відвідав апостол Андрій Первозваний. Можна прочитати у переказах і про перших християн-мучеників у Криму, в тому числі про загибель Папи Климентія І, що був одним із перших Римських архієреїв.
Також однією з найвідоміших є історія про київських князів Аскольда та Діра, які у 860 році здійснили сміливий військовий похід на Константинополь, і, пограбувавши Візантію, повернулися додому. Після цього ж випадку імператор Фотій I з логічних міркувань вирішив хрестити агресивних сусідів-язичників, які жили частково за скандинавськими традиціями, і з цією метою негайно відправив до Києва послів. У підсумку, як писав митрополит Макарій, Аскольд, Дір і частина київської знаті прийняли християнство. Але відомостей про ті події дуже мало, тому щодо їхньої достовірності залишається багато питань.
Натомість про піднесення християнства на Русі, яке розпочалося за княгині Ольги, стверджувати можна з куди більшою впевненістю. Те, що вона була християнкою, підтверджує її візит з сином Святославом до Константинополя в 957 році. Тоді імператор Костянтин Багрянородний назвав Ольгу навіть архонтессою (правителькою), а її раби отримали досить теплий прийом, на відміну від Святослава, який жодних титулів від князя не отримав, а також варягів із його дружини.
Деякі письмена переконують, що був прихильним до християнства й брат Володимира Хрестителя – Ярополк Святославич. Більше того, можна зустріти версію, що він навіть встиг хреститись раніше за брата.
Як вшановують Хрещення Русі сьогодні
Перше офіційне святкування дати Хрещення Русі на території сучасної України відбулося у Києві в 1888 році. Тоді напередодні ювілею було закладено Володимирський собор, відкрито пам’ятник Богдану Хмельницькому. Також ця дата відзначилася численними богослужіннями, хресною ходою та святковими народними гуляннями.
Згадували про цей день і через 100 років, не зважаючи на те, що тоді був атеїстичний Радянський Союз. Зрозуміло, великі святкування не відбувалися, але наукові конференції та різні громадські заходи щодо вшанування Дня Хрещення Русі тодішня верхівка все ж дозволила провести. Цікавим є і той факт, що тоді до церкви з нагоди такої дати повернулися й деякі монастирі.
Вже у сучасній Україні масово відзначили 1025 років з дня Хрещення Русі у 2013 році. Тоді у заходах брав участь і тодішній президент Віктор Янукович, а до Лаври прибув так званий патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Окрім Києва, урочистості за участю перших осіб також відбулися у Москві та Санкт-Петербурзі. Пройшла у Росії й традиційна хресна хода.
Зауважимо, що в Україні День Хрещення Київської Русі-України щорічно відзначається 28 липня та є державним святом. Засновано його було у 2008 році указом президента Віктора Ющенка. А обрали саме таку дату невипадково, оскільки це день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.
