Садівництво є дуже цікавою галуззю в плані формування ціни. Про це розповів директор із садівництва та овочівництва Тарас Мельник в інтерв’ю виданню Kurkul.com.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ
– Сергій Токан розповів нам, що при формуванні ціни має місце умовний столичний ринок, куди дрібні фермери здають свої яблука. І мережі відштовхуються від цієї цифри й таким чином диктують ціну в Україні. Хоча дивно, що, наприклад, ви, як найбільший в Україні виробник, не впливаєте на ціноутворення.
– В Україні є два споживачі: це стихійний ринок і супермаркети. При цьому мережі відштовхуються від ціни, яку диктує ринок. Оскільки ніхто не буде купувати яблуко у маркетах, якщо ціна буде значно різнитись з ринковою. А хто продає яблуко на ці ж ринки — малий виробник.
Тому ціна є неконтрольованою на ринку. Іноді у вересні ціна яблука на ринку в районі собівартості, бо всі хочуть просто позбутись його і не рахують економіку. А на сьогодні ціна яблука 35-40 грн/кг і це вже досить високорентабельний бізнес.
Цього року ситуація інша — фермерам через перебої з електроенергією не було, де зберігати фрукти, вони змушені були продати свої яблука. Тому, що у кожній камері контролюється вміст кисню і вуглекислого газу до сотої долі процента і якщо вимкнути світло на 3-4 год, то цей режим збивається і зразу розпочинається процес старіння яблука. Тому його продавали й виграв, той хто тримав яблуко до останнього.
– Виходить, що на початку сезону малі фермери задають тон занижених цін і ця тенденція триває. За виключенням цього року, коли через перебої зі світлом склади порожні й ціна зросла до 32 грн/кг.
– Ну ми намагаємося і в нас є завдання бути присутніми на внутрішньому ринку цілорічно. Тобто ми не продаємо яблуко, коли є ціна, а продаємо поступово. У нас є розписаний графік постачання з кожною мережею. На сьогодні ми ще продаємо торішній врожай яблунь, через 2 місяці у нас почнеться плодоношення ранніх сортів.
– Тобто навіть за умови, що зараз внутрішня ціна привабливіша, експорт вам цікавіший.
– Коли ми почали займатися садівництвом, то теж працювали з роздрібною торгівлею. На ринку немає особливих вимог щодо якості чи сертифікації. Але зараз ми продаємо до 100 т яблук на день. На ринок нереально продати такі обʼєми. Тому найцікавіше звичайно експорт, бо ціна експортна плюс-мінус стабільна і ми в чистому прибутку отримуємо від 15 до 20 грн за 1 кг яблука. А на внутрішньому ринку ціна 7 грн/кг.От зараз набагато вигідніше продавати, бо ціна в Україні піднялась. Але експорт стабільний — чи у вересні, чи у травні ви продаєте за ринковою ціною $0,7/кг чи $0,8/кг, залежно куди це яблуко пливе. А на внутрішній ринок ми починаємо продавати з собівартості 5-7 грн/кг, а в кінцевому результаті уже в травні яблуко коштує 35-38 грн/кг.
– Які в подальшому прогнози на ціну яблука?
– Ми надіємося, що ціна буде все-таки рости, тому що садівництво дуже трудомістка галузь. На кожному гектарі саду працює, як мінімум одна людина. Дерево треба посадити, підв’язувати, обприскувати, обрізати і доглядати. Це все ручна праця. Тому собівартість кожного року буде рости. Курс долара росте, а з ним ціни на пестициди й, на мою думку, в результаті на ринку лишаться тільки найсильніші гравці.
– На скільки зросла собівартість вирощування?
– По саду приблизно на 25%. Але насправді, я вже бачу, що надалі ключовим фактором формуванні собівартості буде людський ресурс. У нас на Заході люди звикли їхати за кордон і заробляти там гроші. Коли почалась війна, люди отримали можливість виїжджати у Канаду чи США, про що мріяли ще з 90-х. Люди почали виїжджати, тому це дало поштовх власникам більше цінувати спеціалістів і простих людей, які працюють на полі. Тому ми уже 2 чи 3 рази збільшували заробітні плати людям з початку війни.
