Борис Чернюк із Тернопільщини понад 40 років займається лозоплетінням. Чоловік виготовляє з верболозу кошики, вази та навіть меблі. Своє ремесло він розпочав після того, як побачив плетені вироби в музеї — і з того часу не покидає лози ні на день.
Прутики щодня: від водойм — до горища
Для своїх виробів Борис самостійно заготовляє лозу. За день, каже, зрізає до двох тисяч прутиків — і так щодня в період заготівлі. Лозу збирає біля водойм, а вдома замочує її в гарячій воді. Для цього власноруч зробив спеціальні печі та ванни. Зберігає матеріал на горищі, де лоза може «старіти» десятиліттями.
«У мене є темна лоза, якій уже понад 20 років. Вона нефарбована — просто зберігалася на горищі. Дуже гарна для роботи», — розповідає майстер.
Плетіння — справа не швидка
Роботу Борис виконує в хаті. Починає з основи — денця. Каже, на один кошик йде до трьох годин роботи, не враховуючи заготовлення матеріалу. А з підготовкою — всі чотири.
«Я не рахую години — я живу цим. Це як дихати», — ділиться чоловік.
Життя, вкладене у кожен виріб
За десятки років творчості у Бориса Чернюка накопичилося чимало робіт — від невеликих великодніх кошиків до меблів. Один із найбільших його виробів — плетений кошик довжиною півтора метра і майже метрової висоти.
«У цей кошик вкладена моя душа, бо я цю роботу люблю. І скажу чесно — це для мене життя», — зізнається майстер.
