Максим помирав і волів бачити біля себе дружину. Неля всіляко намагалася не видавати смутку, підбадьорювала коханого.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ
– Очі знову на мокрому місці? – запитував чоловік. – Я ж просив не плакати. Хоча ти все робиш по-своєму. Я давно знаю, що Вероніка не моя донька. Але люблю її понад усе. Аналізи зробив тоді, коли ти з мамою до Туреччини їздила. Ще покійний батько любив казати, що правда, як голка – у мішку не сховаєш.
Нелю, наче жаром обдало, навіть на мить заціпеніла. Жінка роками намагалася забути зраду, проте тепер спогади вихором увірвалися в душу…
З Максимом побралася, коли їй 28 стукнуло. Благовірний про діток мріяв, а Неля думала, що вже ніколи не завагітніє. Проте свекруха Ілона Василівна, яка працювала акушеркою і її оглядала, запевняла:
– От побачиш, ти обов’язково народиш здорове дитя.
Але час минав і якось через три роки свекруха не витримала:
– Слухай, ти маєш знати правду, яку тримала в секреті від тебе і Максима. Сильно завинила перед вами. У сина в дитинстві важка форма «свинки» була. А коли йому 20 років виповнилося, ледь вмовила, аби він спермограму здав у приватній клініці. Там моя подруга працювала. Йому опісля, звісно, збрехала. Мовляв, усе гаразд, заспокоїла. Але аналіз був жахливий.
Ілона Василівна аж зблідла і присіла.
– Ну, не переймайтеся так. Що вам подати?
– Серцеві краплі, рідна, дістань з полички, будь добра. 20 накапай у воду. Вибач, треба було відразу все розказати, щойно ви почали зустрічатися. У Максима «живих» сперматозоїдів нуль, їх просто немає. І це все після перенесеної клятої інфекції. Він теж нічого не знає. Ну, не могла його тоді так ошелешити. А тепер я все придумала, час вирішити цей клопіт. Ось, дивись, купила два квитки до Туреччини. Знайомий з турагенції дав хорошу знижку.
– То для мене і Максима? – не розуміла Неля.
– Ні. Якраз числа підібрала, коли у Максима квартальний звіт. Ми обоє маємо відпочити і розвіятися.
Максим не заперечував. А вже в літаку свекруха не вгавала:
– Не ти одна наважишся на відчайдушний крок. Та я таких випадків знаю мільйон. Тобі ж не хрестити дітей з тим запліднювачем, лише переспати. Турки народ гарячий. А коли пощастить, з першого разу завагітнієш.
– Не хочу через ризикований вчинок втратити коханого. Можливо, треба було з Максимом порадитися?
– Та ти з глузду з’їхала? Хто ж про таке радиться? Пропонуєш вдарити по його чоловічому самолюбству? Не треба. Це буде нашою таємницею. А Максим як зрадіє. Повір, йому краще ні про що не підозрювати. Менше знатиме, ліпше спатиме. Вам потрібна дитина, а мені онук. Максим і ти будете хорошими батьками. Ви давно до цього дозріли та й не витрачаєте життя на пусті суперечки. Ти жінка-естет, тому виберемо достойного кавалера.
Вкрай розгублена молодиця чомусь погодилася на непросту аферу, прийняла важке рішення спробувати стати ненькою.
І план спрацював. Уже наступного дня молодий і привабливий турок відразу звернув увагу на біляву Нелю. А Ілона Василівна говорила, що вона її мама і хоче собі за зятя симпатичного парубка іноземного походження.
Навіть виникла кумедна ситуація. Свекруха вимагала від молодика медичної довідки. Через два дні він її приніс і це цілком задовольнило Василівну.
Опісля Амін щедро пригощав обох у ресторані і, звісно, сподівався на продовження бенкету. Кілька пристрасних ночей не давали спокою Нелі. Свекруха всіляко заспокоювала.
– Хочеш дитя і сім’ю зберегти, сприймай усе, як лямурну пригоду. Нічого страшного з тобою не станеться. Я ж поруч та й вже післязавтра ми виїжджаємо додому.
Згодом ошуканий Амін благав дати номер телефону і адресу проживання. Але Неля легко надурила пристрасного коханця.
Уже в рідному місті через місяць тест показав такі омріяні дві смужки. Ілона Василівна раділа:
– От бачиш, усе вдалося, без шуму і галасу. Все складається просто на «ура».
Всю вагітність Нелю мучили сумління й запитання: чи добре вона вчинила, послухавши свекруху. Але щойно взяла до рук немовля, відчула таку невимовну радість материнства, що совість відразу заспокоїлася. Та й Максим був дуже щасливий.
Валентина зростала розумною та кмітливою дівчинкою. Час швидко спливав. Далі вона в столичний інститут поступила. Але, от біда, Максим почав худнути і, зрештою, захворів. Медики прогнозували лише кілька місяців життя. Тому його виписали додому з лікарні.
– Зізнайся, – просив чоловік дружину, – це сталося у Туреччині, ти там зачала нашу донечку?
– Так, ідея була твої неньки, а я погодилася.
– І добре зробила. Я тоді, наче щось передчував. Вас не було вдома, а у мене з голови ніяк не виходив той момент, коли юнаком здавав аналіз на спермограму, а результатів не бачив. Тому все перевірив і переконався у безплідді. Через приховану правду ти пішла на такий крок. Гризуть думки: чи вийшла б ти за мене заміж, знаючи від самого початку про таку проблему? І зараз мене зовсім не цікавить, як ти завагітніла. Головне, я став батьком, а ти мамою. Наша Вероніка найкраща у світі донечка. Дай слово, що вона ніколи не дізнається, що я їй нерідний тато.
– Про це можеш не переживати.
Через день зі столиці приїхала Вероніка, а ввечері Максима не стало…
Оксана Волошина
