Реформа системи охорони здоров’я – серед найбільш актуальних для українців. Водночас мало хто чітко уявляє, які саме зміни вона передбачає.
Її мета – навчити персонал лікарні самостійно, ефективно та відповідально розпоряджатися бюджетними коштами. Держава не має змоги фінансувати застарілу та не ефективну систему ліжкомісць, яка дісталася нам у спадок ще з радянських часів.
«10% від бюджету держава віддає на утримання системи здоровя. Переважно більша частина цих коштів йде на заробітну платнюі на ком послуги. На медичні препарати коштів практично немає». – інформує менеджер групи реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка.
Згідно нововведень, кожна лікарня буде самостійно розпоряджатися бюджетними грошима і легально збирати додаткові доходи замість нинішніх непрозорих благодійних внесків та конвертів з готівкою. Зібрані кошти керівництво лікувального закладу зможе направляти на його розвиток. Реформа не означатиме, що охорона здоров’я стане дорожчою для держави чи для пацієнта. Навпаки, фінансування галузі найближчими роками залишиться на попередньому рівні, однак ці кошти будуть використані більш раціонально.
Зміниться сам підхід до оплати праці медичних працівників: вона дасть можливість лікарю отримувати достойну платню легально. В усіх лікувальних закладах замість фіксованої оплати згідно штатного розкладу буде введено контрактну систему розрахунку за послуги. Лікарі, залежно від того, скільки пацієнтів будуть їм довіряти і у них лікуватися, отримуватимуть більшу або меншу зарплату, а також зможуть працювати офіційно в декількох медичних установах.
«Медики в нинішній ситуації настільки ж незадоволені, як і пацієнти. Український лікар може або полікувати, і чекати доки йому віддячать,сказати ціну, взяти гроші і вже тоді лікувати. Кожан родина має право обрати сімейного лікаря. До таких будуть відноситися педіатри, терапевти та сімейні лікарі. Між сім’єю та медичним працівником укладатимуть контракт», – пояснив Олександр Ябчанка.
Замість інертного «лікаря на ставку» реформа заохочує того, хто цікавиться пацієнтом, хоче заробляти більше, розвиваючись і удосконалюючи свій професіоналізм.
Зауважимо, що розробниками стратегії медичного реформування цього разу передбачені доволі чіткі механізми для можливості здійснення належного фінансування галузі. Ними усвідомлена та прописана необхідність таких важливих кроків на шляху підготовки реформування, як інформатизація, прозора система фінансових потоків та впровадження медико-економічних стандартів надання лікувальної допомоги. А от наскільки реальним буде втілення цих механізмів покаже тільки практика.
