Шевченка вшановують і на передовій. Бійці з 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола, яка зараз перебуває на запорізькому напрямку, влаштували мініконцерт біля єдиного вцілілого пам’ятника Кобзарю.
Монумент Тарасу Шевченку одягнули каску та бронежилет. Зробили це тому, що це єдиний вцілілий пам’ятник на запорізькій прифронтовій зоні.
“Тарас Григорович насправді не потребує цього шолома. Адже, як бачите, в цьому насаленому пункті, де ми знаходимося, — 13 кілометрів до лінії бойового зіткнення. Нещадні окупанти обстрілюють мирні села. Яскраво видно приклад їхнього чергового руского миру. А незламний Тарас як стояв, так і стоїть”, — каже заступник командира 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Віктор Голодюк.
Позаду монумента — спалена від ударів рашистів адміністративна будівля. В це село частенько прилітає, адже воно розташоване за 13 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Однак в річницю від дня народження Тараса Шевченка бійці тернопільської 44-ї окремої артилерійської бригади приїхали вшанувати його талант. “Реве та стогне Дніпр широкий” зіграв духовий оркестр з’єднання.
“Наша бригада носить гасло з його поеми “Гамалія” – “Вогонь запеклих не пече”. І кожного року військовослужбовці нашої бригади вшановують цього національного героя, який в своїй поезії завжди висловлював про боротьбу українського народу”, — відзначає Віктор Голодюк.
Місцева жителька розповідає, що твори Шевченка актуальні завжди. А в часи радянщини його ідеї намагалися применшити.
