Сьогодні прожитковий мінімум в Україні для працездатних громадян становить 1218 грн, для пенсіонерів – 949 грн, дітей до шести років – 1032 грн, від 6 до 18 років – 1286 грн.
Прожитковий мінімум формується на основі споживчого кошика, який востаннє переглядали ще у 2000 році, нагадують журналісти TeNews. Мінімальний перелік потреб українця, прописаний у цій постанові, ще на той момент був дуже спірним, а зараз узагалі викликає лише посмішку.
Так, урядовці порахували, що дорослій людині на добу достатньо 260 г хліба, 115 г м’яса, 25 г ковбаси, 5 г сала, 30 г риби, 347 г молока, 9 г сиру, 0,6 яйця, 260 г картоплі, 5 г гречки, 7 г рису, 11 г макаронних виробів.
Також дозволяється їсти маленький огірок чи помідор (не більше 50 г) та невеличке яблуко (до 175 г). До речі, раціон пенсіонерів має бути ще скупішим: 80 г м’яса, 18 ковбаси, 8 г риби, 290 г молока, 0,5 яйця, а від твердого сиру літні люди можуть узагалі відмовитись. Зате вуглеводів – навпаки – має бути більше: 300 г картоплі, 280 г хліба.
Одягнутися нормально незаможній людині також не вийде. Жінці, наприклад, одне зимове пальто доведеться носити вісім років. Дозволяється мати дві сукні: одну із напіввовняної тканини, яку треба носити п’ять років поспіль, і другу з бавовни – на три роки.
Ще можна придбати один светр на три роки, спідницю – на п’ять років, три блузи – на п’ять років, один халат і спортивний костюм – на п’ять і три роки відповідно.
З натільної білизни доведеться обмежитися п’ятьма трусами, двома бюстгальтерами та шістьма парами колготок на два роки. Шкарпетки, до речі, жінкам чомусь не передбачили.
Якщо ви полюбляєте красиве взуття, то також будете розчаровані. За нормою, чоботи можна купувати раз на п’ять років, осінньо-весняні туфлі раз на два роки. Літні щоденні туфлі мають прожити півтора сезону, а капці і кросівки – три.
Для чоловіків ситуація приблизно така сама: дві пари брюк і п’ять сорочок на чотири роки, що три роки новий джемпер і спортивний костюм. Щоправда, з верхнім зимовим одягом представникам сильної статі повезло більше. Його вони можуть купувати вдвічі частіше, за своїх дружин – раз на чотири роки.
Як обраховували кількість дитячого одягу, взагалі не піддається логіці. Наприклад, для дівчинки від народження до шести років можна купити лише дві сукні кожні три з половиною роки, а для хлопчика того ж віку одні штани на два роки.
Той факт, що маленькі діти швидко ростуть, і одяг скоро стане їм малим, чомусь ніхто не врахував. А набір для новонароджених (пелюшка, шапочка і комбінезон) повинен служити вірою і правдою батькам цілих шість років. Про існування памперсів, іграшок і вологих серветок взагалі забули.
Обговорення