Тернополяни Лілія Добривода і Роман Берницький поповнюють український ринок фільмами іноземного виробництва – вони перекладають з англійської і озвучують українською мовою аніме, мультфільми, серіали та фільми в рамках проекту УкрДаб.
«Студія — загальноукраїнська,– розповідає Акцентам Ліля. – У кожного вдома. Часом мультфільм озвучує один хлопець та одна дівчина. Варіантів може бути багато, навіть важко впізнати, що це одні і ті ж люди. Змінювати голоси складно, потрібна практика. Постійно слухаєш героя. Настільки часто, що той голос залишається в голові, в’їдається у підсвідомість. І вже не можеш не говорити, як він. Деколи доводиться кричати дуже голосно. Наприклад, коли персонаж помирає, чи тікає від когось. У Тернополі стараюсь це робити, коли нікого немає вдома. Був випадок, коли мама прибігала до кімнати, думала, що зі мною щось сталося».
Рік тому Ліля переїхала до Львова. Влаштувалася там на роботу перекладачем з англійської у лінгвістичному центрі. Незважаючи на зайнятість, знаходить час на озвучення. У своїй кімнаті зробила домашню міні-студію. Головне – мікрофон, комп’ютер, навушники і поп-фільтр. Щоб не було відлуння, під час запису накривається з головою ковдрою.
«Двадцятихвилинна серія мультфільму займає десь годину, – пояснює процес озвучення дівчина. Спочатку прослуховуєш, слухаєш, які будуть ролі. Потім записуєш. Далі дивишся на звукову доріжку і виправляєш помилки. Але записування починається із перекладу. Потім над текстом працює редактор. Це може бути і програміст, але з філологічним талантом у душі. Тоді ми це все озвучуємо і віддаємо на «поталу» таймерам. Таймери підставляють наші звукові доріжки під звукові доріжки оригіналу. Вони дивляться, щоб все було за порядком. Здебільшого вони чистять звук, накладають всілякі звукові ефекти».
Дівчина наполягає, щоб учасники проекту УкрДаб перекладали більше комедій. Вони зазвичай перекладають сезонно. Наприклад, на Миколая і Новий Рік озвучували мультфільми про Мікі Мауса і Різдво, а також польський мультфільм «Листя до М».
«Іноді помічаю помилки інших перекладачів і виправляю,– каже Ліля. – Вважаю, що маю на це право. Але якщо вони незначні, то не втручаюся, бо переклад – це творча сфера. Хіба я бачу, що там вже категорично неправильний переклад».
«Люди думають, що перекладачем так просто бути, але насправді це не так, – додає Роман Берницький. В субтитрах зустрічаються дуже багато ідіом, тобто характерних для певної мови зворотів. Їх, або треба знати, або перевіряти в словниках, щоб переклад не відрізнявся за змістом з оригіналом!».
