Під час Великого посту, який розпочався 23 лютого, відвідування святих місць має особливо цілющий вплив на дух і тіло. Через економічну ситуацію поїздки за кордон для більшості українців не по кишені, проте життєдайні ікони та чудодійні джерела є і в нашій країні, пише depo.ua.
1. Зимненська ікона Пресвятої Богородиці (Зимненський Святогірський Успенський монастир, Волинська область)
За легендою, ікона прибула в Україну з Царгорода – нею візантійський патріарх благословив союз Анни Візантійської та Володимира Великого. Після завоювання Херсонеса князь осліп. Проте вже через рік під час таїнства хрещення раптом побачив свічення від ікони, після чого до Володимира повністю повернувся зір. Ікона зберегла свою чудодійну силу і зараз. Кажуть, під час хресного ходу з іконою в 1995 році прозріла сліпа мешканка с. Зимно (Володимир-Волинський район). А вже вночі кілька людей побачили яскраво-вогняне сяйво над храмом, в якому знаходилася ікона, і почули голоси приголомшливої краси. Люди вирушили до церкви, однак та виявилася зачиненою. Втім, судити про чудеса можна за її прикрашанням – за зцілення віруючі дякували чудодійній іконі золотом і сріблом.
2. Чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері (собор Зарваницької Божої Матері, Тернопільська область)
Унікальну ікону датують XIII століттям. Монах, який нібито опинився посеред лісу, побачив діву сліпучої краси. Подорожній усвідомив, що перед ним сама Богородиця і спробував утримати бачення, інстинктивно вхопивши край сукні красуні. Однак вона зникла, а замість тканини в руках у ченця виявилася ікона. Під ногами ж забило джерело. На цьому місці заснували монастир, в який тепер з’їжджаються тисячі паломників. А в кінці XIX століття Папа Римський Пій ІХ коронував ікону.
За легендою, чудодійний образ допоміг зцілитися братові Данила Галицького Василькові. Будучи практично при смерті, чоловік повністю видужав в лічені дні. Історіями про чудесні зцілення жителі села готові поділитися і зараз – стародавня реліквія не втомлюється обдаровувати паломників фізичним і духовним здоров’ям.
3. Унівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (Унівський монастир, Львівська область)
Монастир був побудований ще в XIII столітті, а вже в XVI – спалений монголо-татарами. Після цього хворому українському шляхтичу Олександру Лагодському приснилася Богородиця і порадила їхати до Унева, де б’є животворяще джерело. Скупавшись у джерелі, що знаходилося якраз на згарищі монастиря, Лагодський зцілився. А на попелищі знайшов дивом уцілілу ікону Богородиці. На місці джерела шляхтич побудував церкву, а потім відбудували і весь монастир. У XIX столітті ікона була значно пошкоджена – на оригінальному полотні відтворили копію. Однак більшовики ліквідували монастир, і ікона була загублена. До нашого часу “дожив” лише срібний оклад XVIII століття, яким прикрасили відтворену по гравюрах копію. Вважається, що копія також має чудодійну силу – чотири роки тому її навіть возили в Рим, в Український прихід святих мучеників Сергія і Вакха. А кожну третю неділю травня в монастирі відзначають свято чудодійної ікони. Цілюще джерело, захищене церковними стінами, б’є по сей день. Крім того, сама Лавра – вельми мальовниче місце, а привітний персонал монастиря допомагає відмовитися від земного і налаштуватися на потрібний лад.
4. Частка мощей святого Климента Римського в Інкерманському монастирі
Монастир тут побудували ще в VIII столітті, в пам’ять про великомученика Климента Римського. За проповідування християнства Климент, який став одним з перших римських єпископів, був засуджений до важкої роботи на інкерманських каменоломнях, а потім втоплений поблизу Херсонеса. У IX столітті мощі святого знайшли і помістили в Херсонеський храм. За переказами, з того часу багато що прийшли помолитися і схилити коліна, знаходили здоров’я і душевний спокій.
Зараз мощі великомученика знаходяться в Римі, в базиліці святого Климента, але їх частка збереглася в українському Інкерманському монастирі.
5. Античний кам’яний хрест і чудотворна ікона Усікновення чесної голови Хрестителя Господнього Івана (Лядівський Усікновенський скельний чоловічий монастир, Вінницька область)
Лядівський Усікновенський скельний чоловічий монастир заснований в XI столітті преподобним Антонієм Печерським. За переказами, на шляху з Афона в Київ він почув голос небес, який велів зупинитися в невеликому селищі. Подвижник вирубав келію в скелі, яка збереглася до наших часів.
Вхід в монастир охороняє кам’яний хрест, у якого знаходиться джерело з невеликою купіллю, відкрите для подорожніх. Православні вірять, що вода в ньому має цілющі властивості і здатна позбавити навіть від серйозних хвороб. Крім того, скарбом монастиря вважають чудотворну ікону Усікновення, що збереглася з давніх часів.
6. Мощі святої Варвари у Володимирському соборі в Києві
За переказами, мощі великомучениці привезла в Київ її тезка, візантійська царівна, що зібралася заміж за київського князя. Святу Варвару піддали тортурам в юному віці через її бажання проповідувати християнство. Однак навіть страждаючи, дівчина молилася не про себе – Варвара просила у Бога дару допомагати стражденних і зцілювати хворих. Вважається, що молитви дівчини були почуті, і її мощі отримали чудодійну силу.
Спочатку останки зберігалися в Михайлівському монастирі, який обійшли стороною всі епідемії холери, що були в Києві. Однак перед більшовицькою “холерою” собор не встояв – храм був зруйнований, але мощі вціліли. Тепер вони зберігаються у Володимирському соборі, який вважається обов’язковим пунктом відвідування для всіх воцерковлених гостей української столиці.
7. Мироточива ікона Божої Матері “Знамення” в парафії святого великомученика і цілителя Пантелеймона в Маріуполі
Вперше ікона “заплакала” перед побиттям студентів на Майдані, потім – перед першими розстрілами активістів Революції гідності, анексією Криму, захопленням Донецька бойовиками. Останнім часом ікона мироточить не перестаючи, а перед кривавими подіями в Маріуполі темно-бурштинових “сліз” було особливо багато.
Служителі приходу вирішили активно використовувати святиню для захисту України. Як пише в Facebook священик Володимир Коскін, після того, як перед іконою відслужили молебень на головній площі міста, а потім поблагословили Маріуполь, українські військові почали вдалий наступ. Тепер після кожного недільного молебню ікону планують носити по місту, а кожному бажаючому жителю Маріуполя – роздати копії ікони, щоб віруючі молилися за мир в Україні.
