Волонтери зі всієї України з’їхались до Тернополя аби обмінятись досвідом. Представники різних організацій з Херсону, Сум, Одеси, Донецька, Дніпропетровська, Харкова розповіли, як змінила їхнє життя війна на сході країни. Останнім часом слово «волонтер» набуло в нашій країні особливого значення. Люди доброї волі віддають увесь вільний час, щоб нагодувати та вдягнути наших військових. За свою роботу волонтери не чикають жодної подяки чи привілеїв від держави, проте їм потрібна підтримка і порада, як не допускатись помилок.
«Волонтерство стало частиною нашого життя. З кожним днем ми збільшуємо обсяги нашої роботи. Раніше забезпечували всім необхідним лише військових у зоні АТО. Зараз контактуємо з бійцями, які проходять реабілітацію. – розповідає волонтер Логістичного центру допомоги АТО Христина Феціца. – Через те, що роботи багато не завжди вдається все зробити ідеально. Багатьом речам доводиться вчитись. Тому такі зустрічі з волонтерами, вкрай важливі».
Волонтери згадами, як почали формуватись їхні організації та через скільки перешкод їм довелося пройти.
«Пригадую перших хлопців, яких привезли до нас на Херсонщину. Просто посеред степів їм кинули напризволяще. Незрозуміло в якій військовій формі, без харчів хлопці чекали чиєїсь підтримки. Тоді ми й самі не знали, як правильно організувати роботу. Але війна об’єднала всіх українців», – зазначає керівник Херсонського прес-клубу Оксана Жіляєва.
По справжньому відчули себе українцями переселенці-волонтери з Донецької області. Війна змусила їх переїхати до Івано-Франківська, але і тут вони не здаються і борються за єдину країну.
«Україні починається з західної її частини. Раніше я вважала себе мешканкою міста Донецьк, що знаходиться на території України. Зараз же я українка, – розповідає волонтерка пані Тетяна. – Війна почалась дуже неочікувано для нас. Ніхто до неї не був готовий. Якщо ми хочемо перемогти, потрібно, щоб допомога військовим стала першочерговим завданням кожного українця».
«Волонтерство стало частиною нашого життя. З кожним днем ми збільшуємо обсяги нашої роботи. Раніше забезпечували всім необхідним лише військових у зоні АТО. Зараз контактуємо з бійцями, які проходять реабілітацію. – розповідає волонтер Логістичного центру допомоги АТО Христина Феціца. – Через те, що роботи багато не завжди вдається все зробити ідеально. Багатьом речам доводиться вчитись. Тому такі зустрічі з волонтерами, вкрай важливі».
Волонтери згадами, як почали формуватись їхні організації та через скільки перешкод їм довелося пройти.
«Пригадую перших хлопців, яких привезли до нас на Херсонщину. Просто посеред степів їм кинули напризволяще. Незрозуміло в якій військовій формі, без харчів хлопці чекали чиєїсь підтримки. Тоді ми й самі не знали, як правильно організувати роботу. Але війна об’єднала всіх українців», – зазначає керівник Херсонського прес-клубу Оксана Жіляєва.
По справжньому відчули себе українцями переселенці-волонтери з Донецької області. Війна змусила їх переїхати до Івано-Франківська, але і тут вони не здаються і борються за єдину країну.
«Україні починається з західної її частини. Раніше я вважала себе мешканкою міста Донецьк, що знаходиться на території України. Зараз же я українка, – розповідає волонтерка пані Тетяна. – Війна почалась дуже неочікувано для нас. Ніхто до неї не був готовий. Якщо ми хочемо перемогти, потрібно, щоб допомога військовим стала першочерговим завданням кожного українця».
