Святу Вечерю згідно галицької традиції організували священики Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ для бійців передової у Луганській області. Отець Володимир Фірман, адміністратор Марійського духовного центру Зарваниця, о. Володимир Топоровський, декан Зарваницький, о. Зеновій Пахолок та два семінаристи Тернопільської духовної семінарії з 4 по 9 січня перебували у місцях дислокації інженерно-будівельного батальйону М0796, батальйону «Айдар» у м. Щастя, артилерійської частини у с. Капітанове (Новоадарівський район), військового підрозділу у Сватово, а також відвідали декілька блокпостів, інформує прес-служба архиєпархії.
Священики колядували з бійцями під музичні інструменти, проводили духовні розмови, сповідали та служили Святі Літургії з нагоди празника Різдва Христового, на які приходили не тільки військові, але й місцеві жителі. На Святий Вечір отці частували бійців кутею, голубцями, борщем та узваром, які приготували волонтери с. Зарваниця та с. Вишнівчик (Теребовлянський район). Жіночий батальйон «Тернопіль» підготували 1500 порцій вакуумованої куті, сухого борщу та узвару, які священики роздали військовим.
«Ми приїхали до наших хлопців на святкування Різдва Христового, бо хочемо, щоб вони відчули радість, яку дарує Ісус Христос – Боже дитятко, – розповідає о. Володимир Топоровський. – Його народження у Вифлеємі Юдейськім було довгоочікуване, як і мир та спокій для кожного українця сьогодні. Сама атмосфера при зустрічі із нашими воїнами-захисниками та місцевими жителями вселяє надію в те, що Україна вистоїть та залишиться сильною та єдиною державою. Прикладом стала зустріч місцевих хлопчиків із нашими бійцями, які патрулюють на блокпості. Діти нас привітали словами «слава Україні!», а коли ми їм відповіли «героям слава», то вони доповнили нас: “слава українським воїнам”.
«У приватних розмовах хлопці ділилися усім, що у них назбиралося за великій відлік їхнього служіння. Вони сповнені оптимізму, не втрачають надії на те, що у близькому часі все закінчиться і вони повернуться до своєї домівки, в якій до їхніх обіймів припадуть батьки, дружини та діточки».
Священик зазначив: «Коли прийшов час їхати назад до дому, хлопці прощаючись із нами, запитували про те, коли ми до них приїдемо наступного разу. Ми мали велике бажання дати відповідь: “Краще ви рідненькі приїжджайте до нас у святу Зарваницю, повертайтеся живими-здоровими до родини, додому”. А при потребі ми поїдемо знову і це без жодних сумнівів».
До слова, отець Роман Дутчак та парафіяни с. Ігровиця пожертвували кошти на паливо, а родина Василя Довгошиї поредали військовим м’ясні продукти та ковбасні вироби.
Священики колядували з бійцями під музичні інструменти, проводили духовні розмови, сповідали та служили Святі Літургії з нагоди празника Різдва Христового, на які приходили не тільки військові, але й місцеві жителі. На Святий Вечір отці частували бійців кутею, голубцями, борщем та узваром, які приготували волонтери с. Зарваниця та с. Вишнівчик (Теребовлянський район). Жіночий батальйон «Тернопіль» підготували 1500 порцій вакуумованої куті, сухого борщу та узвару, які священики роздали військовим.
«Ми приїхали до наших хлопців на святкування Різдва Христового, бо хочемо, щоб вони відчули радість, яку дарує Ісус Христос – Боже дитятко, – розповідає о. Володимир Топоровський. – Його народження у Вифлеємі Юдейськім було довгоочікуване, як і мир та спокій для кожного українця сьогодні. Сама атмосфера при зустрічі із нашими воїнами-захисниками та місцевими жителями вселяє надію в те, що Україна вистоїть та залишиться сильною та єдиною державою. Прикладом стала зустріч місцевих хлопчиків із нашими бійцями, які патрулюють на блокпості. Діти нас привітали словами «слава Україні!», а коли ми їм відповіли «героям слава», то вони доповнили нас: “слава українським воїнам”.
«У приватних розмовах хлопці ділилися усім, що у них назбиралося за великій відлік їхнього служіння. Вони сповнені оптимізму, не втрачають надії на те, що у близькому часі все закінчиться і вони повернуться до своєї домівки, в якій до їхніх обіймів припадуть батьки, дружини та діточки».
Священик зазначив: «Коли прийшов час їхати назад до дому, хлопці прощаючись із нами, запитували про те, коли ми до них приїдемо наступного разу. Ми мали велике бажання дати відповідь: “Краще ви рідненькі приїжджайте до нас у святу Зарваницю, повертайтеся живими-здоровими до родини, додому”. А при потребі ми поїдемо знову і це без жодних сумнівів».
До слова, отець Роман Дутчак та парафіяни с. Ігровиця пожертвували кошти на паливо, а родина Василя Довгошиї поредали військовим м’ясні продукти та ковбасні вироби.
