Про існування дронів багато хто з нас дізнався відносно недавно, хоча у світі їх застосовують з 1951 року у сільському господарстві, промисловості, для зйомок дикої природи, а найчастіше – у розвідувальних цілях. З початком війни на сході України безпілотники стали незамінними помічниками наших військових, однак ця літаюча штучка є ще дорогим задоволенням.
Вирішити проблему із забезпеченням війська дешевими і надійними апаратами намагаються, серед інших вітчизняних аматорів, жителі міста Бережани на Тернопільщині Олег Шупляк, Олександр Караневич і Любомир Кузяк. Створити саморобного дрона вони надумали ще чотири роки тому. Сконструювали, і як люди творчі (Олег – художник, Олександр – журналіст, Любомир – викладач художньої школи) застосовували його для зйомки пам’яток Бережан з висоти пташиного польоту. Тепер апарат, вважають бережанці, міг би прислужитися фронту.
— Наш безпілотник ні в чому не поступається промисловим моделям, до того ж – значно дешевший. Піднімається на висоту до півкілометра, тримається у повітрі до 10 хвилин, — розповів про технічні характеристики виробу Олександр Караневич. — Може забезпечити військові потреби однієї роти: знімати розташування противника, проводити міні-диверсійні роботи…
Аматорський дрон зібраний з доступних деталей. Задля стійкості має шість, а не чотири, як зазвичай, пропелерів. Як і інші, втрачає у надійності за умов сильного дощу, снігопаду, вітру.
— Таку річ здатні зробити й діти у технічних гуртках, — каже Олександр Караневич. — У Бережанах є військовий завод, який міг би виготовляти безпілотники у великих масштабах.
Бережанські умільці хотіли б, щоб їхній дрон поставили на потік, і зараз готують звернення з цього приводу до Міноборони.
Світлана Ліщук..
Обговорення