Людям на Майдані потрібен вождь. Таку думку у коментарі кореспонденту Gazeta.ua висловив художник 77-річний Іван Марчук.
Він прогулюється столичним Майданом Незалежності, періодично спілкуючись зі знайомими, до нього підходять різні люди, тиснуть руку, фотографуються. Каже, що цікавиться Майданом, підтримує його і приходить сюди майже щодня.
“Я з дитинства в політиці. При каганці читав селянам газету “Правда”. Після цього хворий, називаю себе політичним наркоманом. Якби не став художником, обов’язково знайшов би себе в політиці. А так я там, де можу бути більше корисним. Працюю для людства”, – розказує.
На запитання, яким бачить майбутнє Майдану, відповідає:
“Нічого не буде. Люди постоять і розійдуться. Але Майдан стане для українців першим класом, де діти вчаться грамоті. Вчитися нам усім ще треба буде багато років. Україна зможе стати з колін лише тоді, коли всі зрозуміють, що тим, хто не працює, ніякі блага на голову не впадуть. А поки що країна котиться донизу. Наші люди були, є і хочуть бути рабами. Ці, хто зараз на Майдані – крапля в океані, а де 30 мільйонів, які хочуть стати вільними? Україна спить вічним сном. Боюся, що ніколи не підніметься. Через 50 років нас взагалі може не бути, а на нашій території мирно житимуть китайці і годуватимуть всю Європу”.
Художник зауважив, що просить усіх талановитих людей виїздити за кордон, бо тут їм нічого не світить.
“Україна народжує на квадратний кілометр найбільше талановитих людей у світі. У мене в дитинстві була кицька, яка кожного разу після народження поїдала своїх кошенят. Так і Україна пожирає ці таланти. За всю історію незалежності України жоден митець не прославився на весь світ. Він або спивався, або виїжджав”.
Марчук впевнений, що для творчості перш за все потрібні позитивні емоції, а в Україні багато людей озлоблених, жадібних, жорстоких. Вони породжують і розповсюджують негатив.
“На Майдані зараз багато світлих людей, які прийшли з вірою в свою мрію. Я тут надихаюся”, – підсумував він.
Наталія ПАВЛЕНКО
