Останніми місяцями український інформаційний простір заполонили повідомлення про нібито масове завезення трудових мігрантів з Індії, Пакистану та інших азійських країн. У соцмережах поширюються відео, дописи та навіть заклики виходити на акції протесту проти іноземців. Водночас офіційна статистика та оцінки експертів свідчать: жодної міграційної навали в Україні немає.
Дефіцит кадрів штовхає бізнес шукати працівників
Через війну, мобілізацію, виїзд мільйонів українців за кордон та демографічну кризу роботодавці дедалі частіше говорять про нестачу працівників. За словами міністра економіки Олексія Соболєва, дефіцит кадрів сьогодні відчувають близько 75% українських компаній.
У таких умовах деякі підприємства почали розглядати можливість залучення іноземної робочої сили. Про окремі випадки працевлаштування іноземців повідомляли у Черкасах та Івано-Франківську, а народна депутатка Олена Шуляк раніше заявляла про можливість використання трудових мігрантів у будівельній галузі.
Голова «Офісу міграційної політики» Василь Воскобойник пояснює, що йдеться не про пошук дешевої робочої сили.
«Бізнес запрошує іноземців, тому що немає людей, і в нас немає іншого вибору, як шукати можливості цю нестачу робочих рук якимось чином заповнювати».
Водночас експерт наголошує: наразі це поодинокі випадки, а не масова тенденція.
Що показує статистика
Згідно з даними Державної служби зайнятості за запитом “Уніан”, станом на травень 2026 року в Україні офіційно працюють 9 503 іноземці. Для порівняння, у 2021 році було оформлено понад 21 тисячу дозволів на працевлаштування іноземців.
Ще промовистішими є дані Державної міграційної служби, наведені BBC News Україна. Якщо у 2021 році в Україні тимчасово проживали 189 тисяч іноземців, то у 2026 році — лише 48 тисяч.
За перші чотири місяці 2026 року посвідки на тимчасове проживання вперше отримали близько 2,5 тисячі іноземців. З них громадян Індії було лише 100 осіб.
Найбільше нових посвідок цього року отримали громадяни Азербайджану (288), Туреччини (271) та Молдови (207). Індія навіть не входить до першої десятки країн за цим показником.
У 2025 році до України прибуло близько 4,9 тисячі трудових мігрантів. Найбільше серед них було громадян Туреччини та Узбекистану.
Таким чином, цифри суттєво відрізняються від поширених у соцмережах заяв про «сотні тисяч» або навіть «мільйони» мігрантів.
Як виникла паніка навколо індійців
За даними BBC Monitoring, саме у травні 2026 року тема індійських мігрантів різко почала домінувати в українському сегменті соцмереж.
Кількість телеграм-публікацій зі словом «індус» за перші три тижні травня збільшилася у 15 разів, а загальне охоплення таких дописів перевищило 33 мільйони переглядів.

Одним із найгучніших фейків стало повідомлення про нібито переселення в Україну 4,5 мільйона індусів, африканців та колумбійців до 2030 року. Насправді ця цифра походить із прогнозу Мінекономіки про необхідність залучення додаткових 4,5 мільйона працівників для забезпечення економічного зростання.
Ще одним прикладом стало відео, де чоловік англійською мовою закликає пакистанців їхати до України. Експерти з цифрової безпеки підтвердили BBC, що ролик був створений за допомогою штучного інтелекту на основі відео пакистанського блогера та є дипфейком.
Фейком виявилося і вірусне відео про нібито індійців, які перуть одяг у карпатській річці. Організація StopFake встановила, що запис був зроблений в індійському штаті Керала.

Російський слід та інформаційна війна
У Центрі протидії дезінформації заявляють, що тема мігрантів активно використовується російською пропагандою.
Василь Воскобойник також вважає, що інформаційна кампанія має ознаки цілеспрямованого розпалювання суспільної напруги.
«Ми побічно можемо розуміти для себе, що тема з мігрантами, котра активно розноситься в наших соціальних мережах, має якусь зацікавлену сторону».
За його словами, перші відео на цю тему містили очевидні ознаки використання штучного інтелекту.
Керівниця напряму «Демографія і міграція» Інституту Фронтиру Ольга Духніч також називає ситуацію маніпуляцією громадською думкою.
«Мігрантів немає, а протести є. Якщо є протести, то люди роблять висновки, що мабуть десь є і мігранти».
Наслідки для реальних людей
Інформаційна кампанія вже почала впливати на іноземців, які давно живуть в Україні.
25-річний студент-медик із Делі Харі Ом, який навчається у Львові понад шість років, розповів BBC, що раніше ніколи не стикався з упередженим ставленням. Проте останнім часом ситуація змінилася.
«Я зараз намагаюся менше виходити на вулицю, щоб не чути матюки у свій бік».
За словами молодого лікаря, на вулицях йому кричать образи через зовнішність та національність, а під час поїздки на Синевир група підлітків публічно його ображала.
Наприкінці розмови він зізнався:
«За ці роки я вже звик до обстрілів. Майже їх не злякався. Людей зараз тут я боюсь більше, ніж дронів».
Чи потрібні Україні трудові мігранти
Експерти сходяться на думці, що кадровий дефіцит в Україні лише посилюватиметься.
Керівниця напряму OLX Робота Марія Абдулліна наголошує:
«Якщо ми хочемо відновлення інфраструктури, щоб економіка працювала, нам потрібні люди. Навіть якщо повернути всіх українців з-за кордону, людей все одно не вистачатиме».
Найгостріший дефіцит кадрів спостерігається у будівництві, промисловості, логістиці, освіті та медицині. Особливо бракує водіїв, будівельників, електриків, слюсарів, зварювальників, вантажників та працівників виробництва.
Водночас навіть роботодавці визнають, що найм іноземців залишається складним і дорогим процесом. За оцінками OLX Робота, залучення одного працівника з-за кордону коштує компанії близько 1,5 тисячі доларів.
Крім того, багато мігрантів розглядають Україну лише як транзитний пункт на шляху до країн Європейського Союзу.
Висновок
Факти свідчать, що розмови про «масове завезення індусів» або «заміщення українців мігрантами» не мають підтвердження. Станом на 2026 рік кількість іноземців в Україні залишається значно меншою, ніж до початку повномасштабної війни, а громадян Індії, які вперше отримали посвідку на проживання цього року, лише близько ста.
Водночас проблема дефіциту робочої сили є реальною. Тому в перспективі трудова міграція може стати одним із механізмів підтримки економіки та післявоєнної відбудови України. Однак наразі йдеться не про міграційну кризу, а радше про інформаційну кампанію, яка використовує суспільні страхи в умовах війни.
Надія Гонська














