У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття унікальної та глибоко емоційної експозиції «Броня нескорених». Виставковий проєкт, приурочений до Всесвітнього дня вишиванки, об’єднав у одному просторі понад 80 історичних та сучасних реліквій. Кожен експонат виставки доводить: українська вишита сорочка — це не просто одяг, а справжня духовна броня, яка рятувала українців у таборах ГУЛАГу і продовжує зцілювати наших воїнів на передовій.
Про запуск патріотичного проєкту повідомила пресслужба комунальної установи Тернопільської обласної ради «Ветеранський простір».
Від риб’ячих кісток до окопної арттерапії
Організатори та перші відвідувачі виставки зазначали, що українська вишивка виживала у найстрашніших умовах, де заборонялося все національне. В експозиції поруч представлені унікальні клаптики тканин, вишиті свого часу українськими політв’язнями у радянських концтаборах за допомогою голок, зроблених із риб’ячих кісток, та сучасні роботи ветеранів і військовослужбовців ЗСУ. Для нинішніх захисників створення візерунків під обстрілами стало дієвою формою психологічної реабілітації та арттерапії.
За кожною сорочкою чи картиною на виставці стоїть неймовірна людська доля:
Весільний оберіг Олі Славетної. Нині жінка працює фахівчинею із супроводу ветеранів у Козівській громаді. Колись, з трепетом очікуючи свого чоловіка з ротації в зоні АТО, вона власноруч вишила унікальне весільне вбрання. Згодом пара взяла в ньому шлюб та охрестила донечку Вікторію, названу на честь майбутньої перемоги. Чоловік Ольги трагічно загинув на війні, але його вишита спадщина живе.
Фронтова мапа капітана Навольського. Свої дивовижні вишиті картини («Маки», «Поле із соснами», «Зима», «Ведмеді») для експозиції передав ветеран, капітан медичної служби Віктор Навольський, який зараз очолює приймально-діагностичне відділення Заліщицької лікарні. Медик майже 10 років рятував життя на нулі у найгарячіших точках. Географія створення його полотен повністю повторює мапу бойових дій — від Миколаївщини до руїн Мар’їнки та Станиці Луганської. Картини народжувалися у рідкісні хвилини затишшя між операціями.
Обереги Романа Пітика. Про вишивальний подвиг цього бійця розповів голова Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій Євгеній Степанов. Роман став до лав ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення і прямо в окопах та бліндажах вишивав для своїх побратимів індивідуальні мініатюрні обереги, які захищали їх у бою.
«Вишиванка має бути в серці»
В урочистому відкритті заходу взяли участь представники духовенства, обласної влади, відомі громадські діячі, ветерани та діючі армійці. Надзвичайно сильну та пронизливу промову виголосив керівник «Ветеранського простору» Дмитро Харчук.
«Сьогодні вишита сорочка на мені покриває мої вишивки на моєму тілі — це мій біль, моя пам’ять та нагадування, що не даремно прожив своє життя і був готовий віддати все за своїх рідних, свою землю, свою Україну. Пам’ятайте, що не кожен, хто носить вишиванку, є патріотом. Вишиванка має бути ще в серці чи на душі. Для мене вияв любові до України та ближнього — це вишиванка кольору піксель, кольору крові. Зараз усе треба зробити для того, щоб наші діти мали право носити вишиванку, тризуб і все українське», — наголосив Дмитро Харчук.
Виставка «Броня нескорених» у залах Краєзнавчого музею (вул. Над Ставом, 3) — це унікальна можливість доторкнутися до живих сторінок нашої незламності. Експозиція є відкритою для мешканців та гостей Тернополя.
Читайте також: Краса, що рятує життя: у Тернополі на благодійному вечорі «Вишита спадщина» збирали кошти на дрони для ЗСУ
