Від середи Тернопільщина втратила 10 захисників України. У кількох громадах оголошено дні жалоби.
Випускник Борщівського НВК загинув на Дніпропетровщині
Володимир Николин, 13.02.1986 року народження, житель міста Борщева, вихідець з села Олексинці Більче-Золотецької сільської територіальної громади, випускник Борщівського НВК 2003 року, загинув 4 лютого 2026 року в районі населеного пункту Олександрівка Дніпропетровської області.
Чорні та криваві руки окупантів обірвали життя молодому, мужньому синові України, воїну-Герою. У загиблого залишився син Юрій, який навчається в Борщівському НВК. Нехай душа загиблого Героя знайде вічний спокій.

Житель Залісся відійшов у вічність
Василь Романович Коновальчук, 1967 року народження, уродженець села Залісся Іване-Пустенської сільської ради, відійшов у вічність. Іване-Пустенська громада у глибокій скорботі схиляє голови перед світлою пам’яттю земляка. Нехай Господь дасть вам сили пережити цю невімовну втрату, а душі новопреставленого воїна Василя подарує вічний спокій у Царстві Небесному. Герої не вмирають! Вони стають нашими ангелами-охоронцями в небесному війську.

Старший технік з Ворвулинців загинув на Покровському напрямку
Василь Богданович Гуйван, житель села Ворвулинці Товстенської селищної територіальної громади, загинув 31 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Василівка Покровського району Донецької області.
Молодший сержант проходив службу у Збройних Силах України – старший технік 1-ої артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А5001. Він сумлінно, відповідально та мужньо виконував покладені на нього завдання, був надійним побратимом, фахівцем своєї справи та вірним військовій присязі. До останнього подиху залишався відданим Україні та своєму народові. Його знали як сумлінного, відповідального та надійного побратима, фахівця своєї справи та вірного військовій присязі. У скорботі залишилися дружина, діти, рідні, близькі та друзі. Про дату та час прощання буде повідомлено додатково.

Житель Кут помер у лікарні
Анатолій Андрійович Василько, 1978 року народження, житель села Кути Шумської громади, помер 6 лютого 2026 року в лікарні. Серце військовослужбовця перестало битися через надскладні умови військової служби – стан здоров’я Анатолія різко погіршився.
Анатолій був життєрадісною та щирою людиною. Довгий час працював у столиці в будівельній компанії. Був люблячим сином, братом та батьком. Він був мужнім воїном, який за покликом серця обрав шлях захисту рідної землі, підписавши контракт у 2024 році. Сумлінно виконував найважчі бойові завдання. Його відданість справі та вірність присязі назавжди залишаться прикладом для кожного.
Зустріч тіла Героя відбулася 6 лютого о 19:00 годині на площі Героїв Майдану в Шумську. Похорон відбувся 7 лютого в селі Кути о 14:30 годині. 7 лютого 2026 року у Шумській громаді оголошено Днем жалоби.

Головний сержант з Вербки відійшов у вічність
Ігор Володимирович Ковбас, 31.01.1973 року народження, мешканець села Вербка Коропецької селищної ради, головний сержант 105-ої окремої бригади територіальної оборони, передчасно відійшов у вічність 2 лютого 2026 року. Він до останнього подиху віддано боронив рідну землю.
На початку війни Ігор попросився до свого друга в бригаду, в якій він служив, щоб бути разом. Його друг раніше загинув за Україну. Дружба благословенна Богом в імʼя України – найщиріша.
У скорботі залишилися дружина Оксана, сини Володимир та Ростислав, мати Марія, сестра Галина та брат Михайло. У Коропецькій територіальній громаді 4-8 лютого 2026 року оголошено Дні жалоби.
Почесний кортеж померлого Героя 5 лютого о 12:30 вирушив з Тернополя у село Вербка маршрутом Тернопіль-Бучач (об’їздна)-Монастириська-Вербка. Парастас у домі Героя відбувся 5 лютого о 19:00 годині. Похорон розпочався 6 лютого о 12:30 годині.

Молодший лейтенант з Підгороднього помер на Харківщині
Михайло Михайлович Лисюк, 13.05.1980 року народження, мешканець села Підгороднє Підгороднянської об’єднаної територіальної громади, помер 2 лютого при виконанні обов’язків військової служби на Харківському напрямку.
Молодший лейтенант був офіцером групи по роботі з добровольчими формуваннями та підготовки населення до національного спротиву військової частини А7033. Він помер у селищі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області.
З метою вшанування пам’яті Героя 4-5 лютого розпорядженням сільського голови було оголошено Днями жалоби на території Підгороднянської територіальної громади. Панахида відбулася 4 лютого о 20:30 годині в ритуальному залі на території Тернопільської психоневрологічної лікарні. Чин похорону – 5 лютого о 10:30 годині. Об 11:30 годині траурний кортеж виїхав з території лікарні і вирушив у Підгороднє. Живий коридор пошани формували об 11:15 від повороту з центральної дороги до кладовища села Підгороднє.
Вже четвертого Героя від початку цього року провела до місця останнього спочинку Підгороднянська громада.

Головний сержант з Плоского загинув на Курщині
Максим Віталійович Прокопчук, 1994 року народження, житель села Плоске Чугалівського старостинського округу Кременецької громади, загинув 8 лютого 2025 року в районі населеного пункту Свердліково Суджанського району Курської області росії.
Головний сержант був колишнім командиром відділення – командиром машини 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини ****. Про дату, час та місце зустрічі загиблого захисника буде повідомлено додатково.

Випускник Рекшинського ЗЗСО з Писарівки
Микола Богданович Музичка, 2000 року народження, випускник Рекшинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, житель села Писарівка, молодший сержант, повернувся на щиті до рідного дому.
Кортеж із тілом захисника вирушив 5 лютого о 10:00 годині з Тернополя. Колона рухалася через Бережани вулицями Тернопільська-Золочівська в напрямку до села Писарівка. Зустріч героя відбулася на початку села Писарівка о 11:30-12:00 годині. Чин похорону проходив на родинному обійсті Миколи, далі в церкві Архістратига Михаїла і був похоронений на місцевому кладовищі.

Кулеметник з Романівки загинув на Дніпропетровщині
Володимир Михайлович Сороколіт, 14 серпня 1986 року народження, родом з Романівки Байковецької об’єднаної громади, помер 1 лютого 2026 року від отриманого кульового поранення, несумісного з життям, під час здійснення підготовчих заходів до виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вовче Синельниківського району Дніпропетровської області.
Він був кулеметником механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. Володимир Михайлович був призваний на військову службу 28 листопада 2025 року. Про усі деталі зустрічі тіла та поховання повідомлять згодом.
Житель Тернополя помер на Кіровоградщині
Олександр Сергійович Орлов, житель Тернополя, помер 4 лютого у Кіровоградській області. Міський голова Тернополя Сергій Надал повідомив, що військовослужбовець навіки залишився в строю захисників України.
Вічна пам’ять Героям!
Фото громад
Раніше ми писали про те, що Тернопільщина втратила сімох захисників від суботи


















