Від суботи Тернопільщина втратила 10 захисників України. Сім військовослужбовців вважалися зниклими безвісти від кількох місяців до понад року. Серед загиблих воїнів з Тернопільщини – жителі Великої Березовиці, Литвинова, Ланівців, Тернополя, Кривого, Переходів, Великого Глибочка, Шибалина, Білозірки та Кобиловолок.
Кулеметник з Великої Березовиці понад рік вважався зниклим безвісти
Борис Михайлович Вовна, 1974 року народження, житель селища Велика Березовиця, загинув 23 червня 2024 року в районі населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області. Солдат був кулеметником 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А4640. Він вважався зниклим безвісти уже понад рік. Нещодавно підтвердилась загибель воїна.
У полеглого Героя залишилися дружина Лариса, донька Діана, мама Уляна та два брати – Богдан і Олег. Про зустріч тіла та чин похорону полеглого воїна повідомлять згодом.
Оператор БПЛА з Литвинова загинув на Покровському напрямку
Василь Богданович Альтгайм, 24.12.1976 року народження, уродженець села Литвинів Підгаєцької міської ради, загинув 13 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області.
Він був відданим воїном, оператором відділення збору та обробки інформації взводу розвідки та корегування 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних систем військової частини А4862. Народився Василь Богданович у селі Литвинів на Підгаєччині. Багато років жив і працював у Польщі. З початком повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і став на її захист.
Чин похорону відбувся 19 січня у селі Великий Ходачків, де проживає його донька. Попрощатися із загиблим прийшли побратими, мешканці Підгороднянської громади, родичі та односельці із рідного Литвинова. На території Підгаєцької громади 19 січня було оголошено днем жалоби у зв’язку із загибеллю військовослужбовця Василя Альтгайма.
Ланівчанин загинув на Луганщині у жовтні 2025 року
Юрій Лазорук, 43 роки, ланівчанин, загинув 17 жовтня 2025 року на Луганщині. З жовтня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Лановецька міська рада повідомила про непоправну втрату для громади.
Воїн з Тернополя
Міський голова Тернополя Сергій Надал повідомив про загибель земляка.
Андрій Андрійович Скоропляс героїчно завершив свій шлях на землі на 53-му році життя, виконуючи бойове завдання у Запорізькій області. Він вважався зниклим безвісти з 26 листопада 2023 року.
Сергій Андрійович Бібі, 18.02.1966 року народження, житель села Білозірка, помер. Неможливо знайти слів, щоб описати біль від ще однієї втрати. Пам’ять про Сергія – мужнього воїна, який віддав своє життя за мирне небо над нами, за свободу і майбутнє України, – назавжди житиме в наших серцях. Про дату та час прибуття транспорту з тілом загиблого земляка та чин поховання буде повідомлено додатково.
Житель Кривого загинув, захищаючи Україну
Олександр Станіславович Бохенко, 27.02.1988 року народження, житель села Криве Скалатської міської ради, віддав своє життя, захищаючи Україну, її свободу та незалежність. Це непоправна втрата для родини, громади та всієї держави. Інформацію щодо зустрічі домовини полеглого повідомлять додатково.
Водій з Переходів загинув у грудні 2024 року
Андрій Сорока, уродженець села Переходи Чортківської міської ради, загинув 14 грудня 2024 року від травм, отриманих внаслідок поранення, виконуючи бойовий обов’язок. Односельчани згадують Андрія як добру, чесну та чуйну людину. Чоловік завжди був готовий допомогти іншим. Мав шість братів і семеро сестер.
У жовтні 2024 року мобілізувався та служив водієм штурмового відділення. Протягом тривалого часу Андрій вважався зниклим безвісти. Після довгого часу сподівань, молитов та надій тіло Андрія вдалося ідентифікувати. Прощання відбулося 21 січня о 13:00 годині в Соборі верховних Апостолів Петра та Павла.
Працівник ТНМУ загинув на Запоріжжі
Ігор Васильович Степанов, 02.04.1974 року народження, уродженець села Малий Ходачків, житель села Великий Глибочок, загинув 3 січня 2026 року внаслідок осколкового поранення несумісного із життям, отриманого під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуляйполе Пологівського району Запорізької області.
Він був солдатом номер обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу батальйону територіальної оборони військової частини А7030. Ігор Васильович був працівником адміністративно-господарської частини ТНМУ. Це був мужній, сміливий, відданий військовій присязі воїн, надійний товариш і бойовий побратим, який пожертвував своїм життям заради вільної і незалежної України.
У Героя залишилися дружина Віра та дві доньки. Панахида відбулася 20 січня о 17:00 годині за адресою: село Великий Глибочок, вулиця Польова, 24.
Стрілець-снайпер з Шибалина загинув влітку 2025 року
Василь Васильович Шатковський, 26.05.1999 року народження, житель села Шибалин Бережанської міської ради, загинув 28 серпня 2025 року поблизу н.п. Садки Сумського району Сумської області, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Він народився в селі Шибалин, навчався в Шибалинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після школи навчався у Поморянському ліцеї. Закінчивши ліцей, вступив у Львівський аграрно-технічний університет. 4 червня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
З 28 серпня 2025 року вважався зниклим безвісти. Солдат Шатковський був стрільцем-снайпером 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0282. Справжній Герой, надійний побратим та вірний син України. В смутку та горі залишились мати, батько, сестра.
Зустріч тіла загиблого Героя відбулася 20 січня приблизно о 12:15 годині в селі Шибалин. Чин похорону розпочався о 12:30 годині на рідному обійсті Героя. Прощання з Героєм відбулося в Церкві святого апостола Іоана Богослова села Шибалин. Похоронили Захисника на кладовищі села Шибалин.
Бойовий медик з Кобиловолок загинув на Покровщині
Віктор Мирославович Кравчук, випускник Кобиловолоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, загинув 15 січня 2026 року поблизу населеного пункту Вільня Покровського району Донецької області. Військовослужбовець Збройних сил України, бойовий медик, молодший сержант.
У навчальному закладі згадують Віктора як світлу, щиру та скромну людину, справжнього патріота, який віддав своє життя, рятуючи інших. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті рідних, побратимів, односельців та всієї шкільної спільноти. У Героя залишилася мати.
Вічна пам’ять Героям!
Раніше ми писали про те, що сім захисників втратила Тернопільщина від середи
