То не печиво, а запечена в п’єцу ціла свиняча лопатка. В моій родині, наприклад, не уявляли без неї Різдва. Вона ще й непогано зберігається, навіть якщо немає холодильника (або якщо надовго вимкнули світло).
Маринуємо цілу лопатку так, як шинку: на 1 літр води − 1 склянка (250 грамів) солі, 1 столова ложка цукру, 3−5 лаврових листочки, 10 горошин перцю. То старий рецепт маринаду. Зараз мама ще додає 2 горошини запашного перцю і 2 цвяшки гвоздики. На лопатку треба 3−5 літрів маринаду. Варимо сироп (кип’ятимо 5−10 хвилин).
Миємо лопатку, ставимо у поливану (емальовану) каструлю чи відро (з кришкою) і залишаємо в холодному місці на 2−3 дні (наприклад, на веранді).
За день до Святвечора (раніше − 5 січня, зараз, відповідно, − 23 грудня) лопатку витягуємо. Якщо є бажання, можна ще начинити її часником (проштрикати у кількох місцях ножем і запхати по очищеному зубчику). У печі випікаємо разом з хлібом. І тоді вже витягуємо аж наступного дня (щоб «дійшло»). Якщо печемо в духовці, то можемо «вбрати» її в рукав. Спочатку виставляємо температуру 200 градусів, через годину зменшуємо до 180 (всього три години).
Звісно, що на Святий вечір ніхто м’яса не подає. Зате наступного ранку матимете до столу королівську страву. Смачного!
Артем Іскрик






















