17 листопада 2025 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Міноборони у справі № 405/6164/24. Таким рішенням суд припинив практику міністерства наполягати на тому, що безвісти зниклу людину можна вважати померлою лише після двох років. Про перебіг і значення цього рішення повідомив адвокат Віталій Сідоров.
У повідомленні адвокат написав:
«Верховний Суд поставив крапку у спробах Міноборони обмежити право на оголошення померлим безвісти зниклих. 17 листопада 2025 року Верховний Суд у справі № 405/6164/24 відмовив Міноборони у касаційному оскарженні, припинивши їхню затяжну практику: нав’язувати тезу, що безвісти зниклу особу можна вважати померлою лише після двох років».
За його словами, це рішення стало важливим для родин, які довго живуть у невизначеності. Він зазначив:
«Суд захистив людську гідність і справедливість там, де державні інтереси намагалися стати перепоною».
Також адвокат додав, що судова практика у справах такої категорії була сталою:
«По всіх справах такої категорії, які я готував до суду, суди системно виносили рішення на користь родин».
Як формується доказовий пакет
У матеріалі адвокат детально пояснив, як родини збирають документи для звернення до суду. Він вказав, що зазвичай зв’язок з військовим припиняється у день бою.
«Востаннє він виходить на зв’язок 01.03.2025 о 17:47. Місце події — лісосмуга на окупованій території».
Далі родина протягом кількох місяців збирає докази. У типовому пакеті — результати пошуків, перевірки баз, робота зі слідчими, документи з військової частини та відповіді державних і міжнародних структур. Серед перелічених ним органів — Національне інформаційне бюро, Об’єднаний центр СБУ, МВС, Секретаріат Уповноваженого з прав людини, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, а також Міжнародний Комітет Червоного Хреста і Центральне агентство пошуку в Женеві.
Усі отримані відповіді мають підтвердити відсутність даних про полон або живе перебування військового. Адвокат назвав це фундаментальною частиною справи.
У коментарі Сідоров навів перелік документів, які зазвичай формують доказовий пакет. Це накази, стройові документи, матеріали службового розслідування, пояснення побратимів, посвідчення учасника бойових дій, довідки про участь у заходах оборони, матеріали кримінального провадження, ДНК-аналіз родича та інші документи, що підтверджують обставини зникнення.
Він також зазначив, на які правові норми спирається суд. Серед них — частина 2 статті 46 ЦК України, постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2024 року та практика Касаційного цивільного суду у справах 2023-2025 років.
У підсумку адвокат перерахував, які права набувають родини після рішення суду. Серед них — статус члена сім’ї загиблого, одноразові та щомісячні виплати, право на спадкування та юридично підтверджене вшанування пам’яті.
Читайте також: Омбудсман Лубінець попередив родини полонених і зниклих безвісти про нове ІПСО росіян.
