1 листопада 1995 року в селі Задністрянське на Івано-Франківщині народився Дмитро Коцюбайло — лейтенант ЗСУ, командир батальйону «Вовки Да Вінчі», перший доброволець, удостоєний звання Героя України за життя.
Онук воїна УПА, активний учасник Євромайдану, Дмитро з 2014 року воював на Донбасі. Командир взводу, роти, а згодом — 1-ї окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор». Важко поранений у Пісках, через три місяці повернувся на фронт.
У 2020 році його підрозділ переформатовано на батальйон ЗСУ. Попри молодий вік і найнижче офіцерське звання, Коцюбайло став легендою завдяки бойовому досвіду, лідерським якостям і підтримці генерала Залужного.
Брав участь у боях за Київ, Херсон, Слобожанський контрнаступ та оборону Бахмута. 7 березня 2023 року загинув від осколкового поранення в шию. Посмертно підвищений до лейтенанта. Похований на Аскольдовій могилі в Києві.
«Ми просто робимо свою роботу, роботу, яку вміємо», — казав Да Вінчі.
