Напруга в українських школах сягає піку, особливо в маленьких сільських закладах. Вчителі ділять навчальні години, намагаючись забезпечити собі повну ставку – 18 годин на тиждень. Але для багатьох педагогів у малокомплектних школах цей рік може стати останнім: уряд вирішив не виділяти освітню субвенцію на зарплати вчителям у школах з менше ніж 45 учнями. Це рішення, ухвалене ще торік, ставить під загрозу існування понад 500 шкіл по всій країні, змушуючи громади шукати альтернативні шляхи фінансування або готуватися до болісних реорганізацій.
Рішення Міністерства освіти і науки (МОН) про припинення фінансування малокомплектних шкіл не є несподіванкою – воно було анонсоване в березні 2024 року. “З 1 вересня 2025 року ми не будемо фінансувати зарплати вчителів у школах з менше 45 учнями, а з 2026 року – з менше 60 учнями. Це не стосується початкових шкіл як окремих юридичних осіб”, – пояснювали в МОН. Варто згадати, що з 2016 року субвенцію вже не виділяють на заклади з менше 25 учнями.
Чому ж уряд йде на такі кроки? У МОН стверджують, що малокомплектні школи не забезпечують належної якості освіти. У класах з 5-6 учнями діти часто навчаються індивідуально або в об’єднаних групах, де школярі різного віку сидять разом. “Це обмежує соціальну взаємодію, позбавляє дітей можливості вчитися один в одного та бачити приклади для наслідування”, – зазначають у міністерстві. Крім того, вчителі не набирають достатньо годин, а деякі предмети викладають непрофільні спеціалісти, що знижує рівень знань.
Дані міжнародного дослідження PISA-2022 підтверджують ці проблеми: сільські учні відстають від міських однолітків на цілих 4,5 роки за рівнем навчальних досягнень. При цьому освіта в селах обходиться державі дорожче: середні витрати на одного учня – 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. грн у містах. У деяких випадках ця сума сягає 51 тис. грн, а за даними Державної служби якості освіти, в окремих школах – навіть 140-190 тис. грн. “Сільська освіта коштує більше, але не виправдовує ці витрати якістю”, – підкреслюють у МОН.
Народна депутатка Лариса Білозір наводить конкретні цифри: з 525 шкіл з менше 45 учнями 127 вже ліквідовано, 133 перетворено на філії, 48 фінансуються з місцевих бюджетів. Доля ще понад 100 закладів невизначена, а деякі існують лише на папері. Багато громад досі вагаються, сподіваючись на приплив учнів через міграцію або оцінюючи свої фінансові можливості. Для бідних сільських бюджетів утримання школи – це неабиякий тягар: громади оплачують комунальні послуги та будівлі, але без субвенції на зарплати вчителям це стає неможливим.
Для вчителів і учнів це означає непевне майбутнє. У разі закриття школи дітей переведуть до більших закладів, часто з довезенням шкільними автобусами. Вчителі можуть втратити роботу або перейти до інших шкіл, якщо знайдуться вільні години. “Це болісний процес, але необхідний для оптимізації ресурсів і підвищення якості освіти”, – вважають експерти.
Проте критики рішення уряду стверджують, що воно ігнорує специфіку сільських регіонів, де школи часто є центром громади. “Ми ризикуємо втратити не лише освіту, а й соціальну тканину сіл”, – коментують освітяни.
Тим часом на Тернопільщині, як розповіла на брифінгу начальниця департаменту освіти і науки Тернопільської ОВА Ольга Хома, здобуття загальної середньої освіти в області цього року забезпечуватимуть 534 заклади загальної середньої освіти, що на 17 менше, ніж у попередньому навчальному році. Контингент учнів теж зменшився — зі 101 927 до 98 617 школярів. Більшість навчальних закладів області працюватимуть в очному форматі — 452 школи. Ще 82 організують освітній процес за змішаною формою. Цьогоріч за парти вперше сядуть 7343 учні, що на 573 менше, ніж торік.
З державного бюджету місцевим бюджетам області на ефективне функціонування закладів та установ освіти виділено понад 789,9 млн грн. Водночас відповідно до оновлених правил фінансування, з 1 вересня утримання шкіл, де навчається менше ніж 45 учнів (окрім початкових), лягає на громади.
За інформацією територіальних громад, власним коштом фінансуватимуть малі школи Збаразька ТГ (Карначівська та Кретівська гімназії) та Гримайлівська ТГ (Калагарівська гімназія). Решта громад привели освітню мережу у відповідність до чинного законодавства.
А Загалом Уряд обіцяє підтримку громадам у реорганізації, але чи вистачить цього, щоб уникнути хаосу на початку навчального року? Поки що в багатьох школах панує невизначеність…
Гриць Синівець
