23 липня в музеї-майстерні у Теребовлі відбулося урочисте спецпогашення другої ювілейної марки, присвяченої 160-річчю від дня народження великого подвижника Української Греко-Католицької Церкви — митрополита Андрея Шептицького.
Це вже друга з дев’яти тематичних марок, випущених у межах святкування ювілею. Тернопільська обласна рада проголосила 2025 рік Роком митрополита Андрея Шептицького на Тернопільщині. Погашення марки у Теребовлі приурочене Всеукраїнській прощі організації «Українська молодь — Христові» до Билицької чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, що пройде 24 липня у місті Славсько.
Участь у спецпогашенні взяли отець-митрат Андрій (Іван) Говера, представник громадського руху «Зарваницька ініціатива» Володимир Болєщук, подружжя митців Наталія та Олег Кіналі — автори художнього оформлення марок і листівок, представники молодіжної організації «Українська молодь – Христові», духовенство, представники влади та громадськість.
«Митрополит Андрей Шептицький особливу увагу приділяв молоді. У 1933 році він благословив перший великий з’їзд організації “Українська молодь — Христові”. Після виходу УГКЦ із підпілля традицію з’їздів було відновлено. Сьогоднішня марка — це не лише пам’ять про ті події, а й духовний міст між поколіннями», — зазначив отець Андрій (Іван) Говера.
Під час заходу також презентували перевидане послання митрополита Андрея Шептицького «Як будувати Рідну Хату». Фундатор видання марок та книги – Володимир Болєщук.
«Коли ми шукаємо дороговкази для країни, молоді, для церкви — звертаємось до митрополита Андрея Шептицького, його вчення і служіння. Він пережив тоталітарні режими, ув’язнення, але не зламався — очолював церкву, підтримував людей. Його спадщина вчить нас жити за християнськими цінностями та будувати сильну та незалежну Україну», — наголосив Володимир Болєщук.
Вразила присутніх представлена цінна реліквія — гусяче перо, яким митрополит Андрей Шептицький підписував документи під час візитації парафій УГКЦ на Тернопільщині. Це перо, а також церковна книга з парафії села Мала Лука, нині зберігаються у музеї в селі Вікно Чортківського району.
