У Тернопільській дитячо-юнацькій спортивній школі №2 розгорівся конфлікт через використання ворожої мови. Батьки обурені тим, що під час занять з хореографії тренерка розмовляє з дітьми російською. Уже зверталися з колективною скаргою до адміністрації, однак ніяких змін… Як це пояснюють у закладі?
Пан Дмитро звернувся до 20 хвилин, аби надати розголосу і спільними діями довести, що ворожа мова в українському Тернополі – не норма.
То за що боремось?
Вже п’ятий рік донька тернополянина, військогового Дмитра Л. (повне прізвище відомо редакції – прим. автора) тренується у Дитячо-юнацькій спортивній школи № 2. Родина була задоволена рівнем підготовки, тренерами, адміністрацією, аж поки не додали заняття з хореографії. Тоді донька повідомила вдома, що тренерка спілкується лише російською мовою.
– Ми переїхали з Одеси до Тернополя, щоб наша дитина зростала в україномовному середовищі. І ось у комунальному закладі Тернополя тренерка проводить заняття російською мовою, бо їй так зручно. Зауважу, що у нас не група переселенців, всі добре розуміють українську і нікому не треба перекладу. Як це так, в україномовному Тернополі, в комунальній установі, та ще й під час війни проводити тренування російською? Це порушення законодавства, це нонсенс. Ми боремося за нашу культуру, мову та землі на фронті, а хтось у Тернополі не може відмовитися від російської мови? – обурюється пан Дмитро.
За його словами, йдеться про тренерку з хореографії Наталію Бреус. Аби вплинути на це, разом з іншими батьками вже написали колективну скаргу до адміністрації закладу. Там вказали, що категорично засуджують незнання державної мови і вважають неприпустимим використовувати російську мову (мову чужу для наших дітей) у спілкуванні чи то під час тренувань, змагань та за будь-яких інших обставин. Документ з підписами також надали редакції.
— Коли я вперше звернувся до директорки із зауваженнями щодо використання російської мови, то здивування в її очах не побачив. Тобто, вона вже знала про це і нічого не робила? Нас переконувала, що це на російська, а суржик, просила знайти спільне рішення. Розповідала, що тренерці надали рекомендації, де покращити знання української мови, – каже пан Дмитро. – Працівниця порушує мовне законодавство, і це питання треба вирішити. Я розумію, що вона кваліфікована тренерка, що вона знає свою справу, але це не привід толерувати її російську тільки через професіоналізм.
Батько вихованки наголосив, що не мають на меті звільнити тренерку, проте питання з мовою треба вирішувати негайно.
Ми не толеруємо російське
Директорка ДЮСШ №2 Юлія Ференц підтвердила, що до неї надходила скарга від батьків щодо мовного питання. Вона запевнила: бесіди з тренеркою проводила і проводить неодноразово, адже розуміє, що використання ворожої мови – порушення.
— Ми в жодному разі не толеруємо російське. Всі наші працівники спілкуються державною мовою. Щодо пані Наталії, то я особисто підготували пакет документів, у яких наголошено, що державною мовою є українська і саме нею повинні спілкуватися працівники спортивної школи під час роботи. Також я вручила тренерці посадову інструкцію та список ресурсів для покращення знань української. Вона ознайомлена із зауваженнями, сподіваюся, що дослухається, а в подальшому надасть сертифікати, що успішно завершила курси української мови як доказ того, що працює над цим, – зазначає директорка.
Також Юлія Ференц додає, що ситуація з українською мовою у спортивному середовищі загалом складна: багато фахової літератури ще з радянських часів, бракує якісного перекладу термінології українською. У той же час наголошує та показує нам, що документація спортивної школи ведеться лише українською, всі рекомендації надають теж українською мовою.
Скарги щодо використання тренеркою ворожої мови під час занять від батьків до управління розвитку спорту та фізичної культури не надходили. Про це журналістам «20 хвилин» повідомив начальник управління Микола Круть.
– Якщо є скарга, то директор має ініціювати службове розслідування, провести його і прийняти управлінське рішення щодо тренерки. Якщо ситуація підпадає під порушення трудового законодавства, то керівник може розпочати з усного попередження, потім оголосити догану, а також має право звільнити працівницю. Але для звільнення повинні бути чіткі докази та підстави. Якщо директор не приймає рішення, батьки можуть звернутися зі скаргою до управління, і тоді ми ініціюємо службове розслідування та надамо керівнику відповідні рекомендації, – прокоментував Микола Круть.
Відчуваю утиски – тренерка
Тренерка з хореографії Наталія Бреус також особисто погодилася поспілкуватися з журналістами. Вона каже, що через подекуди використання російських слів під час занять відчуває тиск як з боку колег, так і адміністрації спортивної школи, а нині – ще й скарга від батьків. Проте запевняє, не відмовляється говорити українською.
– Я виросла в російськомовному середовищі, навчалася у російській школі, тренувалася в радянській збірній. Змалку не була україномовною, але вже багато років живу в Тернополі, і раніше ніхто не робив мені зауважень через російську. Нині ж почали тиснути і навіть тероризувати за використання російської під час тренувань. Коли директорка повідомила мені про скаргу, я не заявляла про принципову відмову, але попередила, що мені потрібен час. Прошу поставитися до цього з розумінням, — каже Наталія Бреус.
Хочемо наголосити, що ця тренерка працює у цьому закладі понад 30 років. Тож, маючи за плечима стільки досвіду співпраці з україномовними вихованцями, спілкування б мало бути налагоджене. Виходить, що раніше це все замовчувалося?
– Я більше говорю українською, але русизми все ще трапляються у вимові. Повірте, спеціально не використовую російську і не перекручую прізвища дітей, але коли треба швидко щось сказати, мені важко підібрати українське слово. Водночас мені неприємно, що мене звинувачують, створюють тиск і підбурюють батьків до скарг. Я не відмовляюся говорити українською, просто цей процес потребує часу і підтримки, – додала вона.
Як діяти – радить уповноважений
Попри прийнятий закон про мову в Україні, досі досить часто трапляються випадки його порушення у закладах освіти, каже Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, йдеться на сайті «Освіторія».
У таких випадках радить звертатися безпосередньо до вчителя, класного керівника, заступника чи директора школи і намагатися вирішити проблему локально.
– Якщо педагог та адміністрація школи і далі порушують мовне законодавство, пропоную звертатися до нас. На нашому сайті є алгоритм подання скарги та форма для цього. Проте ми не єдина інституція, яка захищає українську мову. Такі функції також визначені за органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, – додав Тарас Кремінь.
Важливо! У спортивних школах, як і в інших закладах освіти, спілкуватися слід українською мовою, державною мовою. Це випливає з Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Зокрема, стаття 21 цього закону визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. А ось у статті 34 прописали, що спортивні заходи, у тому числі міжнародні, проводяться в Україні державною мовою. Спеціальні іншомовні терміни, що вживаються в окремих видах спорту, можуть використовуватися без перекладу. Відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність – накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо порушення вчинено вперше.
