З початку 2000-х років витрати різних країн у сферу досліджень та розробок (R&D) збільшилася майже втричі. Лідерами у цьому напрямку є Ізраїль та Південна Корея, які інвестують в R&D близько 5,5% і 4,9% свого ВВП. Своєю чергою Україна у 2021 році вкладала у дослідження та розробки лише 0,29% свого ВВП, і з початком повномасштабного вторгнення ситуація не покращилася.
«Сучасна економіка демонструє: швидкість створення нових технологій у світі лише збільшується. І це не дивно, оскільки їхній вплив на сьогодення та майбутнє невпинно зростає. Тому сьогодні важливо вкласти максимум зусиль, аби частина таких інновацій народжувалася саме в Україні», – впевнений ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв.
Чи є в Україні STEM-потенціал
Існує безліч негативних наслідків, що пов’язані зі зниженням інвестицій в R&D, але найголовніший – ризик втратити спеціалістів. За даними Європейської комісії, через повномасштабне вторгнення приблизно 25% українських науковців вимушено покинули країну, а 35% наукової інфраструктури було пошкоджено або зруйновано росією.
«Аби не втратити науковий потенціал, варто вже зараз шукати рішення та почати діяти. Тим більше, що у нас є не лише можливість, а й мотивація. З початку вторгнення деякі спеціалісти буквально в гаражах і невеличких майстернях почали працювати над MilTech стартапами», – говорить Сергій Токарєв.
За 2021 рік в Україні було мало компаній, що займалися розробкою дронів, але зараз наша держава стала одним з найбільших виробників безпілотників у світі. Безліч провідних західних оборонних фірм вже придивляються до українських інновацій.
Це показовий приклад того, який STEM-потенціал мають вітчизняні спеціалісти. Але його розвиток можливий і в інших галузях – енергетика, кібербезпека, агротехнології тощо.
Ключові точки зростання для популяризації STEM
Сергій Токарєв впевнений, що налагодження цілісної системи та відповідної інфраструктури допоможуть підвищити популярність цієї галузі. Але починати потрібно ще зі школи. Щоб в Україні з’явилося більше STEM-фахівців в майбутньому, вже сьогодні необхідно зацікавити учнів через впровадження тематичних уроків, конкурсів та олімпіад. Вони мусять побачити, що цей напрямок – реальний шлях до самореалізації.
Також важлива мотивація вчителів. Ця професія потребує певного ребрендингу, аби викладач став взірцем для наслідування. Це можливо лише за умов соціального престижу та конкурентної заробітної плати.
«Яскравий приклад мотивації – запуск окремої номінації для педагогів STEM-дисциплін, яку започаткували Tokarev Foundation у партнерстві з Global Teacher Prize Ukraine. Переможець отримує 287 000 гривень на реалізацію власного освітнього проєкту», – додає Сергій Токарєв.
Не менш важливим є співпраця бізнесу та науки. Щось нове виникає там, де об’єднуються бізнес-орієнтоване мислення та наукова глибина. І для цього нашій країні необхідні відповідні майданчики: технопарки, акселератори, інноваційні хаби тощо. Наука бере на себе дослідження та розробки, а бізнес – здатність впроваджувати та масштабувати.
