У вівторок, 3 грудня, Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові ухвалив рішення на користь родини тернополян Марії та Олега Стадників, дозволивши їм встановити індивідуальний пам’ятник на могилі їхнього сина Віталія, похованого на Пантеоні Героїв у Тернополі. До позову також приєдналися рідні двох інших загиблих військових – Василя Гинди та Надії Башнянин.
Раніше Тернопільський окружний адміністративний суд (22 липня 2024 року) та Тернопільський міськрайонний суд (жовтень 2024 року) відмовили родині Стадників у праві встановлення індивідуального пам’ятника. Причиною відмови стало положення, ухвалене Тернопільською міською радою, яке передбачає однакові надгробки для всіх похованих на Пантеоні Героїв.
Апеляційний суд визнав це положення неправомірним. Суддя Світлана Шевчук аргументувала, що на момент поховання Віталія Стадника (жовтень 2022 року) таких обмежень не було. Після ухвалення нового положення міськрада мала запропонувати родинам компенсацію чи альтернативу.
Апеляційний суд постановив скасувати пункт положення, що забороняє встановлення індивідуальних пам’ятників. Це рішення може вплинути на подібні судові справи, які наразі слухаються в судах.
Військовий та журналіст Вахтанг Кіпіані у Facebook висловив занепокоєння рішенням, зазначивши, що уніфіковані пам’ятники на Пантеоні встановлені в інтересах усіх загиблих героїв. Він додав, що справа ще не завершена, оскільки тривають інші суди.
Сьогодні у Львові сталась подія, про яку не скажуть у всеукраїнських новинах. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення в інтересах родини Стадників – скасувати п.17 положення про Пантеон героїв Тернополя. І це плювок у майже 240 родин воїнів Сил оборони України, які поховані на почесній дільниці Микулинецького цвинтаря. А тепер простими словами. У місті влада та родини загиблих ініціювали створення величного меморіалу, де знайшли вічний спочинок герої російсько-української війни. Був там днів десять тому. Це справді гарно зроблено. Козацькі хрести зі світлого природнього каменю, вічнозелений ялівець, прапори національні та підрозділів, рівна повага до всіх – від солдата до полковника. Дуже делікатно і сильно все зроблено. Всі навіки в одному строю. Але. Є три могили без хрестів. Одна з них – Віталія Стадника, матроса ВМС, до війни – прокурора. Його батьки (судді у минулому) спочатку погодились “бути як всі”, але потім вирішили, що вони трішечки не як всі. І що їм вдасться встановити не пам”ятник встановленого зразка, а великий з двометровою бронзовою фігурою. “Бо можуть собі дозволити”. Це майже дослівна цитата. Яку повторюють з болем мами і близькі інших вояків. Була спроба силою продавити встановлення з… тітушками. Активівсти, рідні загиблих і навіть вояки, які перебували у відпустці, мали чергувати на цвинтарі, щоб не дати цій родині порушити спільні домовленості і єдиний стрій хрестів. Тоді панство Стадників, юристи – нагадаю, пішли в суди. Одночасно відбувається п”ять(!) судів. Родини полеглих витрачають гроші і час на те, щоб відвоювати право своїх близьких на гідність. Щоб хоча б на кладовищі ніхто не мав ексклюзивної вищості над іншими. І от тепер рішення суду. У цьому, нині скасованому 17-му пункті міського положення написано дослівно таке – “Самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону героїв Тернополя заборонено”. І от колишнім суддям дуже важливо, щоб цієї норми не було. Бо вони не ніщеброди якісь, а солідні забезпечені люди і поставлять своєму синові фігуру в повний зріст. Ще й з автоматом. Зрештою – мають право. Буквально у п”яти метрах від пантеону є вільна ділянка землі. Там можна встановити і цю фігуру, і щось інше. Ні, вони не хочуть. Вони хочуть поламати спільне рішення, яке ухвалене в інтересах всіх загиблих. Історія не закінчена. Але вона показова. І знову – державі Україна це байдуже. Вона не зацікавлена захистити поле почесних поховань. Вона з висоти спостерігає за битвою між згорьованими батьками. Очевидно ж – якщо одні зможуть поставити пам”ятник не такий як у інших, то тоді кожен буде робити, що хоче. І тоді одним буде скромний хрест, іншим – “по багатому”. Бо можуть.
Віталій Стадник, син суддів Марії та Олега Стадників, був матросом ВМС України та загинув у жовтні 2022 року під час боїв у Херсонській області. У 2023 році Тернопільська міська рада виділила 14 мільйонів гривень на облаштування Пантеону Героїв з однаковими мальтійськими хрестами з пісковика для всіх загиблих.
Протистояння між родинами загиблих та міською владою триває, адже рішення суду може змінити правила облаштування військових поховань у Тернополі.
