21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту.
За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив багато міст і сіл, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Мирна акція відбувалася під помаранчевою символікою.
Акції на підтримку Прмаранчевої революції відбулись в Австралії, Великій Британії, Естонії, Італії, Канаді, Польщі, США, Фінляндії, Чехії тощо.
На Тернопільщині акції протесту розпочалися 22 листопада в обласному центрі блокуванням залізничної колії, мітинґами на Театральному майдані та в усіх райцентрах, містах, селищах, селах. Виборчий штаб В. Ющенка очолював народний депутат України І. Стойко. Тернопільська обласна і міська ради прийняли рішення про визнання В. Ющенка Президентом України, а також «Про недовіру ЦВК», «Про політичний страйк у Тернополі».
Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів. За результатами виборів 26 грудня переміг В. Ющенко, за якого проголосували 15115452 виборці – 51,99% учасників голосування; за В. Януковича – 12848087 голосів (44,19%). Тернопільська область віддала за В. Ющенка 731215 голосів (96,03% – найвищий показник серед областей України), за В. Януковича – 20589 (2,7% – найменше в Україні).
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.
Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.
Десятки тисяч жителів Тернопільщини брали участь у протестних акціях. Тернопільський Євромайдан був одним із найчисельніших та найактивніших у Західній Україні. 2 грудня на Театральному майдані зібралося понад 15 тисяч осіб.
18-20 лютого 2024 – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.
Герої Небесної сотні з Тернопільщини – Олександр Капінос, Устим Голоднюк, Назар Войтович, Василь Мойсей, Ігор Костенко, Тарас Слободян і Василь Аксенин.
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого.
Автор терміну «Революція Гідності» – випускник історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка, учасник московсько-української війни, працівник Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини Юрій Сиротюк.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Віктор Уніят.
Газета Свобода.
