У центрі Золотого Потоку з’явився новий заклад, який поєднує в собі готель, ресторан та місце пам’яті. Його відкрила Леся Лебухорська, мати загиблого військового Романа Лебухорського, використавши кошти, отримані від держави після загибелі сина. Про це розповідає Суспільне Тернопіль.
Історія створення незвичайного закладу
Ідея створення комплексу належала самому Роману. За словами матері, син говорив:
“Мамо, давайте зробимо такий заклад, щоб там відпочивали люди, завжди щоб було цікаво”.
Після загибелі Романа Леся вирішила втілити його мрію в життя.
Роман Лебухорський був патріотом з дитинства. Його тітка, Леся Гуц, згадує:
“Пам’ятаю його ще маленького, завжди був вольовим, сильним, таким можна сказати запальним своїми поглядами, своїми ідеями щодо того, що був надзвичайно патріотичним хлопчиком”.
Структура комплексу та плани на майбутнє
Заклад розташований у приміщенні, яке належить родині Лебухорських. На першому поверсі знаходяться ресторан, сауна і джакузі. Другий поверх відведено під готельні номери. Поруч з будівлею облаштовано дитячий майданчик.
Леся Лебухорська має амбітні плани щодо розвитку комплексу:
“Я надіюсь, що ми зробимо з часом документи і цей комплекс зможемо перевести все ж таки в реабілітаційний центр, тому що в мене мета, щоб була реабілітація для військових”.
Збереження пам’яті про загиблих воїнів
Поруч із новим закладом встановлено стелу з фотографіями бійців громади, які загинули в російсько-українській війні з 2014 року. Серед них і фото Романа Лебухорського.
Друзі Романа випустили книжку з віршами про нього та його фотографіями. Мати бійця зберігає ці пам’ятні речі та ділиться спогадами про сина.
Галина Фецич, староста села Возилів, також втратила сина на війні. Її син, Степан Фецич, був наймолодшим з бійців громади, які загинули. Вона підтримує ініціативу Лесі Лебухорської:
“Як мама загиблого воїна, я за те, щоб таке було. Тому що люба популяризація наших, от позивний, от це є наш. Це ми несемо пам’ять про наших синів”.
Леся Лебухорська підсумовує свою мотивацію:
“Щоб лишити частинку Романа в селі, щоб лишити про Романа згадку, і я зробила той комплекс, щоби була пам’ятка. Я не все буду жити, але для майбутніх поколінь пам’ятка буде, і люди будуть пам’ятати, що були такі хлопці”.
Раніше ми писали про те, що у Золотому Потоці попрощались з бійцем Романом Лебухорським.
