Українська традиційна кухня складається із простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби.Меню українців в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники.
Борошняні страви подавали з рибою, ягодами, молоком, маслом, рідше – м’ясом. У щоденному побуті м’ясо використовували переважно у вигляді сала і смальцю, а ковбаси та інші м’ясні продукти можна було побачити на столі лише на свята.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ
Ось 10 традиційних українських страв, які все рідше стали з’являтися на наших столах:
1. Саламаха або соломаха
Це різновид каші. Її основний компонент – гречана мука (рідко – пшенична або житня), з якої готували рідке тісто, вливали його в підсолений окріп і заварювали, розмішуючи.
Коли саламаха була готова, до неї додавали масло, заправляли все смальцем з часником. Саламаха була одним з найпоширеніших страв у козацьких походах.
2. Зубці
Ця страва, схожа на кутю. Її основними інгредієнтами були очищені зерна ячменю, товчені та просіяне конопляне насіння.Зубці на смак були трохи солодкуватими, тому їх дуже любили діти. З раціону українців зубці зникли в кінці XIX століття.
3. Крупник
Готували його на простій воді, люди багатші – на м’ясному бульйоні. У хід йшли всі відомі нашим предкам крупи – гречана, перлова, кукурудзяна, пшенична. За консистенцією ця страва нагадувала рідке пюре.
Заправка для страви була традиційною – смажене сало з цибулею і морквою. У крупник могли додати та дрібно нарізану картоплю, зелень – кріп або петрушку.
4. Кваша
За консистенцією ця ситна страва схожа на кисіль. Готувалося воно знову-таки з борошна – гречаного або житнього. Його заливали окропом і давали настоятися цілу ніч.
Вранці це тісто варили в горщику до готовності. Влітку до Кваші додавали сезонні ягоди, а в холодну пору року – сушені або товчені сухофрукти.
5. Тетеря, або Рябко
Це проста і невигадлива, але калорійна каша. Готувалася вона з пшона з додаванням розведеного гречаного борошна.
Готову тетерю заправляли засмаженою цибулею або тільки маслом. У кращі дні тетерю готували на м’ясному або рибному бульйоні.
6. Книші
Книші готували з житнього борошна, іноді пшеничного. Вони мали вигляд коржів, начинених смаженим салом і цибулею. Готували цю страву переважно на свята, які випадали в пост (Святий вечір, Благовіщення), на поминки, проводи.
У західних областях України книшем називали пиріг з начинкою з гречаної каші та вареної картоплі.
7. Душенина
Це старовинна українська страва, приготоване з м’яса свійської худоби, птиці або їх поєднання, овочів, прянощів. Всі ці інгредієнти, порізані середніми шматочками, укладалися в горщик, гасилися до готовності, подавалися з вареною картоплею або кашею. М’ясо перед закладкою ще й обвалювали в борошні.
Ця страва була традиційною для весіль та інших урочистостей.
8. Шпундра
По суті – це м’ясо, тушковане з буряком у буряковому квасі. Для Шпундра ідеально підходить свинина, а саме – ребра. Їх потрібно попередньо обсмажити у борошні до золотистої скоринки.
Буряк, реберця і смажену цибулю закладають в каструлю, заливають буряковим оцтом і тушкують до готовності.
9. Шуліки
Шуліки – традиційна українська страва, яку готували на свято Маковея. Це чудовий десерт: смачний і корисний.
По суті шулики – це коржі з глазур’ю, меду і маку. Тісто готували з пшеничного борошна, додавали в нього яйця і мак.
10. Вергуни
Це просте печиво, яке готували з прісного тіста на яйці та сироватці або маслянці. Тісто для вергунів готували тонким коржем, різали на прямокутники або ромби, в яких робили внутрішній надріз. Потім вивертали усередину надрізу раз чи два і смажили в киплячій олії до золотистого кольору.
Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників, баби-повитухи для онуків.
Обговорення