Із захисником України Анатолієм Ковалем попрощались рідному селі Галущинці у Підволочиській громаді.
У воїна був позивний “Монах”, адже чоловік жив із Богом в серці, пишуть на сторінці Підволочиської селищної ради.
“Мій дядько був надзвичайно сміливим чоловіком і врятував не одному військовому життя…і мені теж” – згадує дядька і побратима племінник.
Разом вони до останнього дня воювали пліч-о-пліч в найгарячіших точках.
“Його дуже всі поважали і любили, він завжди перший йшов на допомогу”, – відгукуються про Анатолія односельчани.
Деякий час Анатолій жив у монастирі при чернечому Ордені Братів Капуцинів, але все ж таки вирішив жити “в мирському житті”, допомагав при парафії місцевого костела Святого Йоана Хрестителя.
Працював в дитячому садочку, своїми руками робив для дітей іграшки, майстрував качельки, бо мав хист до теслярства та різблярства, крім того, допомагав в організації дитячих свят.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Анатолій Коваль перебував за кордоном. Але вирішив повернутися в Україну і стати на її захист.
Загинув воїн 23 травня від снайперської кулі під Авдіївкою на Донеччині.
Вічна пам’ять Герою і слава!
Фото зі сторінки Підволочиська селищна рада.
