В Україні починаються внутрішні дискусії щодо зміни теперішньої назви держави Росія на історичну – Московія. Нинішні українці та їхні предки ніколи не називали країну з центром у Москві Руссю. Схожу назву державі дав Петро Перший у 1721 році, який власноручно змінив назву Московського царства на Російську імперію або Росію. Незрозуміло чому, в Белграді назву країни Росія переклали як Русь. А назву другої київської держави (884-1240 рр.) – Київську Русь як Київська Росія. Такий переклад, очевидно, пролобіювала Москва, щоб представити себе перед південними слов’янами спадкоємцем історично великої держави Київська Русь, де вона була лише частинкою завойованих Києвом територій і народів.
Перші фальсифікації свого історичного значення Москва почала на початку XVI ст. Коли Псковська земля була завойована Московською державою, місцевий чернець Філофей, щоб бути добре прийнятим новою московською адміністрацією, вигадав вислів «Москва стане третім Римом, а четвертого не буде». У сенсі, що після падіння Римської імперії Візантія та Константинополь перейняли її естафету як другий Рим. А після падіння Візантійської імперії та завоювання Константинополя в 1464 році турками на історичну арену нібито вийшла Москва, яка, на думку цього ченця, може взяти на себе нове політичне лідерство. Звичайно, кожна імперія має свій період зміцнення та геополітичного підйому, після якого настає криза, розкол та іноземне завоювання. Але коли монах із Пскова вигадав свою тезу, що четвертого Риму не буде, то це стало хорошою відмовкою для Москви, що ніхто й ніколи не порушить її політичну зверхність та вплив. У Кремлі таке сприйняли з радістю, і це стало першим і дуже важливим пропагандистським терміном, використовуваним Москвою останні 500 років. Він виправдовує підкорення Москвою спочатку ближніх князівств, а згодом і сусідніх держав. Проте це лише думка одного Філофея, а не якась геополітична аксіома. Київ історично ніколи не сприймав цю тезу, тому Москва так вороже завжди налаштована до України та українського народу.
Щодо історії самої Москви, то місцеве населення тут завжди було балтійського та фіно-угорського походження з домінуванням першого. Московські та російські історики завжди якось оминають тему про те, що до початку 9 століття слов’ян на території сучасної Москви взагалі не було. Вони приходять із Польщі, і це племена в’ятичів. Київська держава завоювала територію сучасного орегіону Москви в 981 році. Але місцеве балтське та фіно-угорське населення, а також новоприбулі в’ятичі часто піднімали повстання проти влади Києва та Руської держави, яку вони не вважали своє країною. Така ж ситуація була, коли Київський князь Володимир хотів похрестити населення в нинішньому районі Москви-ріки в 988 році, оскільки сама Москва як населений пункт в той час просто не існувала. Місцеві племена регіону ріки-Москви, на відміну від русів Києва, Чернігова та Переяслава, ще двісті років чинили опір прийняттю християнства.
Спочатку на місці Москви було село Кучково. Назвали його за прізвищем власника цих земель, місцевого боярина на прізвище Кучка. Пізніше в 1147 році, коли село стало переростати у місто, воно було перейменовано за назвою ріки, на пагорбах якої воно знаходилося. Проте Москва була третьорозрядним містечком у складі спочатку Ростово-Суздальського князівства, а потім Володимирського, які входили до складу Київської Русі. Але в 1240 році Київ був повністю спалений військом монголів і татар, які йшли походом на завоювання Європи. Таким чином, вплив Києва на Москву і Володимирське князівство обірвався. Сам Київ і більша частина території споконвічного проживання русів (Чернігів, Переяслав, Галич, Володимир), а це теперішня центральна, північна та західна Україна, опиняються у складі Литовської держави, тоді як нинішня територія Московщини увійшла до складу іншої новоутвореної із завойованих територій держави монголо та татар – Золотої Орди, столиця якої була в Сараї на Волзі. У складі Київської держави Русь Москва була нічим, але під управлінням монголо-татар місто стало центром невеликого князівства в 1263 році. Тоді маленька Москва розпочинає підлу і підступну політику підпорядкування ближніх князівств і захоплення сусідніх країн. Тож не сприймайте близько до серця нинішню брехню, шантаж і маніпуляції Москви. Ця політика триває вже 750 років.
У московських князів завжди були чудові стосунки зі своїми володарями у Сараї, куди вони щороку мали возити данину. Москва придумала, що дешевше підкупити татарських ханів, щоб ті не приходили з військом збирати податки, а робити це самою. При цьому московські князі йдуть ще далі. Вони принесли татарському ханові настільки великий хабар, що отримали право збирати від його імені податки з інших сусідніх князівств, що входили до Золотоординської держави. Звичайно, частину грошей вони залишали собі і потім могли будувати нові фортифікаційні укріплення та високі міські стіни. У 1480 році Москва, яка вже стала Великим князівством, остаточно звільнилася залежності від Золотої Орди, яка поволі почала розпадатися. У 1547 році молодий великий князь Московський Іван IV Грозний проголосив себе царем. Але в 1571 році, коли Кримський хан прийшов з величезним військом і спалив Москву, він змусив Івана IV зректися титулу. Проте московські історики свідомо продовжували помилково називати Велике князівство Московське Руським царством, що не було точним ні за назвою, ні за структурою. Усі ці 150 років Київ продовжував називати Москву князівством, а не царством, і звісно не під назвою Руським, а як відповідає дійсності – Московським.
Таким чином, до 1721 року Київ і нинішня Україна називали Москву виключно Московським князівством або Московською державою, а населення – московитами, але ніяк не руськими. А ось руси були титульним народом Русі – це, власне, стара назва українців як слов’ян, що споконвіку жили на слов’янській землі, і це жодним чином не стосується нащадків балтів і фінно-угорців у районі Москви-ріки, де також проживали племена слов’ян (в’ятичі), які переселилися з Польщі в середині VIII-го — на початку IX ст.
Тож коли колишній президент Російської Федерації та невіглас історичних знань Дмитро Медведєв заявляє, що Москва планує повернути Київ Російській Федерації як давнє російське місто та колишній центр Київської Русі, він отримує пряму відповідь від найдавнішого слов’янського народу за походженням, який зараз називається українцями: ти можеш повернути до складу РФ тільки болота навколо Москви і Петербурга. Адже це і є прабатьківщина нинішніх росіян. По слов’янській лінії до українців набагато ближчі чехи і словаки та балканські слов’яни, які є прямими нащадками наших слов’янських дідів Антів і Склавинів, які переселилися з території нинішньої України на інші терени Центральної та Південно-східної Європи у 5-6 столітті.
