Гуцульський банош: рецепт кукурудзяної каші з легендою

Хто хоч раз побував в Прикарпатті чи Закарпатті, міг спробувати традиційну місцеву страву – банош (бануш). Це варена на сметані чи вершках кукурудзяна крупа, присмачена бринзою або шкварками.

Страва настільки давня і традиційна, що навіть має легенду про своє походження. Начебто колись біля Рахова жив ґазда, який мав отару овець. Якось пішов він на базар продати бринзу та купити борошна. І зустрів там торговця, якого звали Банош. Той запропонував ґазді борошно жовтого кольору. Той купив, а вдома зварив з нього страву, яка й отримала назву від імені того торговця.

Страва не лише прижилася у гуцульській кухні, а ще й поширилася на сусідні території.

Не варто плутати гуцульський банош з козацькою мамалигою. Попри те, що основою обох страв є кукурудзяне борошно, банош готується на сметані та заправляється бринзою, а мамалигу варять на воді до загустіння і ріжуть як пиріг.

Готують страву у казані на триденній сметані, а мішають її – лише дерев’яною ложкою.

Але ми все ж радимо ризикнути та приготувати банош удома.

Інгредієнти:

Сметана домашня – 1 скл.

Молоко – 1 скл.

Кукурудзяна крупа – 90 г

Цукор – 1 ч. л.

Масло – 20 г

Сало – 200 г

Сіль, перець – до смаку

Бринза – до смаку

Молоко і сметану влити у каструлю з товстим дном, додати масло. Поставити на невеликий вогонь, всипати цукор і сіль, довести до кипіння. Поступово, малими порціями всипати кукурудзяну крупу, постійно помішуючи силіконовою лопаткою.

Ця страва потребує постійної присутності, інакше – утворяться грудки.

Варити до 30 хвилин на маленькому вогні, постійно помішуючи. Варимо до утворення пластичної каші, яка відстає від стінок каструлі, при цьому крупа має бути м’якою. Якщо кукурудзяна крупа хрустить під зубами, варто додати ще трохи молока і продовжувати варити.

Готовий банош має бути густий. Його можна спокійно набирати виделкою.

Готовий банош викладіть в тарілку, посипте зверху бринзою, покришеною руками, та додайте шкварок.

Подавайте з зеленню.