Аби встигати поєднувати улюблене хобі з нелегкою роботою, хірург Козівської районної лікарні Олексій Волков встає о п’ятій ранку. Наразі чоловік є автором 14 детективних романів, двох кіносценаріїв, та збіркою оповідань, пише Ірина Хомчук у “Ваше здоров’я”.
Та незважаючи на письменницький талант і літературні нагороди, Олексій Волков вважає себе передусім медиком.
«Я — звичайний лікар із району, — так він себе характеризує. — Стаж роботи — 30 років. Досягнення — грамота обласного управління або районної адміністрації один раз на 5 років. Пріоритети — у кожному окремому випадку намагатися зробити людину здоровою. А література — це хобі, далеке від професії. Насправді в представників нашого фаху дуже часто робота одночасно стає й захопленням. Такі люди днюють і ночують у лікарні. Я ж не належу до цієї когорти, хоча серед моїх знайомих та колег такі випадки — не рідкість».
Узятися за перо хірурга спонукала дитяча любов до читання та схильність пробувати робити власноруч те, що подобається.
«У юнацькі роки зачитувався книжками Джека Лондона, Артура Конан Дойля, Майна Ріда, Роберта Луїса Стівенсона. От і засвербіли одного разу руки — спробував створити щось своє, — пригадує Олексій Волков. — Крім того, написаний власноруч роман — це єдине місце, де людина може щось вчинити, нікого не питаючись, ні з ким не узгоджуючи, винятково на власний розсуд».
Саме така «незалежність» від думки читачів, критиків, видавництв і дає авторові змогу писати про те, що цікаве саме йому, й так, як хочеться. Тому й лежали його романи в шухляді столу, бо не планував публікувати їх, адже знав, наскільки конкурентним і кон’юнктурним є письменницьке середовище. Однак якось дав прочитати кілька творів родичу-журналісту, який впевнено сказав: «Треба публікувати».
Лікар-письменник зізнається: коли все, як то кажуть, пішло-поїхало — почали надходити пропозиції від видавництв, тиражі розкуповувалися, ідеї реалізовувалися, — була думка полишити медицину й зануритися в письменницьку творчість. Однак не зважився, і радий цьому, бо його робота — одне із джерел натхнення.
Поєднувати медицину й написання романів Олексію Волкову нескладно. Звісно, для того аби встигати все, доводиться сідати за письменницький стіл о п’ятій ранку, а потім іти на роботу в районну лікарню. Однак те, що письменництво — це насамперед хобі, звільняє його від обов’язковості щодня працювати з текстом. Пишеться тоді, коли є натхнення, коли це приносить задоволення, а не тому, що дедлайн наступає на п’яти. Олексій Волков утримується від жорстких контрактів із видавництвами, вважає, що загнати автора в певні рамки, означає позбавити його можливості вільно творити.
Усі романи письменника-хірурга — детективи. Він стверджує, що це найдосконаліший літературний жанр: «Окрім захопливих пригод героїв, любовної лінії, викриття проблем суспільства та інших речей, притаманних художній літературі, детектив вимагає ще й побудови складної логічної багатогранної конструкції, де всі елементи повинні наприкінці зійтися з архітектурною точністю. А поціновувач цього жанру окрім банальних читацьких задоволень отримує ще й гімнастику для розуму».
Кожна книга — по-своєму цінна. Проте є й улюблені. Найдосконалішим зі своїх романів вважає «Вовчий місяць», який вийшов у 2015 році. На окрему поличку варто поставити й книжку «Лікарня на відлюдді», яка спочатку була сценарієм для фільму. Проте досі жоден із романів Олексія Волкова не екранізований, хоча багато з них так і просяться на телеекран, бо мають захопливий, динамічний сюжет і зрозумілі для українців образи.
А ще Олексій Волков пише пісні, проте лише для найближчих друзів.
Ірина ХОМЧУК
