Поки інші шукають причини, молоді націоналісти діють. У цьому переконаний міський голова Тернополя Сергій Надал.
Молодь у всі часи була рушієм змін. Молодь з правильними цінностями і державницьким мисленням була рушієм добрих змін. Саме такими були і є молоді націоналісти. Це люди, котрі звикли робити, а не говорити.
Свого часу українська поетеса, інтелектуалка, одна з чільних провідників ОУН Олена Теліга сказала: “Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання – стати батьками майбутнього своєї нації. Хай же ж вона не зрікається цієї честі”. І це правда. Молоде покоління творить майбутнє. Але більше схильні творити це майбутнє люди з чіткими цінностями, люди з доброю ідеєю, для яких важливим є принцип: “Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Другорядною справою є те, яку частину реалізуємо ми самі, яку — інші, а яку — спільно. Наш обов’язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб й інші робили якнайбільше,” – виголошений колись іншим представником молодіжної ланки націоналістів минулого, Степаном Бандерою.
30 червня 2019 року ми відзначаємо дві дати. Це День молоді та річницю Акту відновлення Української державності у 1941 року. Остання подія безпосередньо пов’язана з молоддю. Адже відновлення української державності проголосило молодіжну ланку націоналістів. Зробили це попри “політичні тенденції” та геополітичні перепони. Попри застереження набагато сильнішого супротивника. Розуміючи загрози. Більшість з причетних до Акту відновлення Української державності потрапили до німецького концтабору Саксенгаузен, де перебували до кінця війни. Інші пішли у підпілля і продовжили нерівну боротьбу у лавах УПА та ОУН. Проте саме в цьому документі проголошено тяглість ідеї української державності. Адже в Акті наголошувалося, що Українська держава є наступницею Української народної республіки 1918 року. А державні символи УНР останній президент республіки у вигнанні Микола Плав’юк передав першому президентові незалежної України у 1992 році. Тим самим націоналісти намагалися підкреслити, що у 1991 році відбулося відновлення Української держави, правонаступниці УНР. Але основу цьому акту було закладено ще у далекому 1941 році молодими.
У 2014 десятки молодих патріотів пішли на кулі з дерев’яними щитами, а тоді тисячі взяли до рук зброю, щоб захищати свою країну у час, коли суспільство було шоковане агресією Московії. Україна отримала шанс вижити.
У молодому віці у тебе завжди є вибір. Діяти або не діяти. Брати відповідальність на себе, або ж чекати більш сприятливих умов. Проте, якщо ти націоналіст, то мусиш діяти. Бо хто це зробить крім тебе і побратимів. Майже десять років тому для мене особисто також був період роздумів. Тоді вирішувалося питання щодо висунення на посаду міського голови. Проте ці роздуми були недовгими. Було лише два варіанти, або спостерігати стагнацію твого рідного міста, або діяти разом з побратимами. Тоді обрав дію. І сьогодні не шкодую про це. Коли видно перші результати роботи. Коли видно розвиток. Коли тернопільська громада у питаннях розвитку, впровадження енергоефективності, інструментів відкритості влади — часто є першою. Десять років тому виглядало все зовсім не так. Було багато застережень і побоювань. Нам казали: “Не вийде”, – але ми пам’ятали, що – “Наш обов’язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше”. І ми робили. Подекуди це була непомітна і монотонна робота. Але вона має свій результат. Тож сьогодні, для нашої молоді хочеться перефразувати слова Олени Теліги, представниці молодого покоління націоналістів минулого: “Ви стаєте батьками майбутнього своєї нації”, – то ж пам’ятаючи про традиції, працюйте, будуйте, змінюйте.
