Мальовнича Решнівка вперше згадується в 15 столітті. Як розповідали старожили, назва села походить від слова “решето”, пише “Наш день”.
Сьогодні село відоме своїми традиціями, духовністю та чудотворною іконою Матері Божої “Всіх сумуючих радість” – копією Іверської. Сюди приходять віряни з різних куточків України, щоб помолитися та отримати благодать.
За переказами, в середині XVII ст. українська шляхтянка, вдова Марія Савич приймала у своїй хаті подорожнього ченця, який на гостинність і благочестя благословив її святим образом. Вона відчула благодать Божу від ікони, що знаходилась в її хаті, і вирішила, що місце для образу – в святині, а тому збудувала дерев’яну церкву. Під час посвячення храму у 1650 році біля святого образу зцілилася від недуги одна селянка. Через три роки в околицях почалася страшна пошесть, яка щоденно забирала життя багатьох людей. Коли селяни попросили у Пресвятої Діви перед її чудотворним образом порятунку і захисту – вже наступного дня хвороба почала відступати. Із того часу і звуть цю ікону “Всіх скорботних радість” і ведеться перелік аж 380 випадків чудесної допомоги вірним завдяки чудотворному образу Божої Матері.
Чудотворний образ Божої Матері Решнівецької зберігся до сьогодні на Збаражчині і чекає на тих, хто прийде до нього з щирою молитвою і покаянням. Святиня дарує радість усім, хто має в серці велику і непохитну віру.
