Джерела святої праведної Анни у селі Онишківці Дубненського району Рівненщини належать до православних святинь України. Це місце часто відвідують люди, які приїжджають помолитися Матері Божій у Почаїв. Після спалення села і місцевого храму татарами у 1670 році тут спорудили нову Свято-Троїцьку церкву. Естафету татар-руйнівників продовжила у 1961 році совдепія. Джерело засипали, а капличку перевезли у сусіднє село Берег для облаштування… буфета!
Джерело ж пробилося з-під плит, і вже у 1990-х роках його остаточно очистили, облаштували три бетонні коридори для витікання води і колодязь з цілющою водою. Церкву на честь святої праведної Анни збудували вже з каменю. І саме на тому місці, де, за переказами, у XVI сторіччі з’явилася чудотворна ікона Божої Матері, що й започаткувало чудеса на околиці багатостражденних Онишківців.
Одне з них – цілюща вода, купання у якій зцілює від багатьох хвороб (принаймні випадки зцілення прочан фіксують у спеціальній книзі). Професор Микола Хлапук, фахівець з гідравліки, стверджує, що «вода з джерела корисна за всіма показниками, вона бактерицидна. Проби показали підвищений вміст у ній срібла».
17 квітня 2000 року Священний синод УПЦ МП благословив відкриття в Онишківцях скита Свято-Миколаївського жіночого монастиря, що функціонує у селі Городок Рівненського району. Його настоятельці, ігуменії Михаїлі (Заєць), доручили керувати і скитом. Це «благословення» Синоду чужої українцям церкви де-факто стало, як засвідчив перебіг подій, «початком кінця» унікального джерела.
Пригадуєте мультяшне «Ми строілі, строілі – і наконєц пастроілі»? У 2016 році депутат Почаївської міської ради Тарас Паляниця у Фейсбуці оприлюднив фотодоказ зневоднення джерела. «Показовий приклад наслідків бізнесування на святому місці! – написав він. – Після спорудження нового храму вода почала щезати. Місцеві кажуть, що спочатку ночами воду завозили з Кременця пожежними машинами – не допомагало. Як і свердловини. Святині – для молитви, а не для бізнесу!»
Сьогодні сестри обителі теж визнають, що «рівень води у джерелі занизький для її потрапляння у купіль природним шляхом». Чому? Рівненська єпархія УПЦ Московського патріархату на своєму сайті повідомляла, що звернулася за роз’ясненням до обласних відомств – управління водних ресурсів та екологічної інспекції. І тоді ж («зачєм попу отвєт, єслі он служіт МП?») оприлюднила свою «фахову» версію: винуватці – природні катаклізми і кілька свердловин, зроблених на сусідній Львівщині для водозабезпечення обласного центру. Ось життєдайна волога і зникає на Дубенщині».
Володимир Богачук, колишній заступник голови Дубнівської районної держадміністрації, був свідком розбудови комплексу біля джерела: «Наші фахівці переконані, що масштабні споруди спресували землю, а з нею – й артерію джерела. Маячня, що воду ніби «висмоктують» львівські свердловини!» Я поцікавився, коли він особисто був там востаннє? «З власної ініціативи – давно, – відповів пан Богачук. – А торік – лише тому, що приятель попросив. Та води було замало. Навіть неспекотного дня. Мабуть, не встигли завезти. Для чого туди вже їхати?»
Так, останнім часом біля джерела бувають лише не поінформовані. У навколишніх селах обізнані з «духовним бізнесом» мешканці Тернопільської та Рівненської областей, а їх було кілька десятків, зізналися, що ані цього року, ані минулого там не були, бо ж вода – привозна. А колись, бувало, купіль приймали часто. Традицію згадують у минулому часі і користувачі соціальних мереж.
Ті й інші певні, що святе місце довела до ручки жадібність. Чия? «Московських попів сатанинської єпархії!» – гнівно уточнила Олена Якименко. Такої ж думки і Сергій Щербатюк: «На місці паломництва організували бізнес. Для цього вирубали ліс, замурували річку у камінь». «Ніби не знають, що природа – живий організм і не терпить нефахового втручання!» – в унісон додав Олег Король
. Андрій Загородній також каже, що «не можна було приручати природу. Наслідки сумні, але руки МП вже дісталися до джерела і вище течії. Наслідки будуть такі ж: вода і там зникне».Петро і Ганна Чуповські (подружжя мешкає у Куликові) також «забули» дорогу до джерела: «Вода ж привозна!» «Не розумію, як можна було перетворити джерело цілющої води в “істочнік” наживи, – дивується Олена Хоменко. – Це ж гріх який – залити первозданну красу бетоном, обкласти плитами».
Естафету обурення підхопила Тетяна Шабанова: «Попи-бізнесмени створили комфорт. А кому він потрібен? Люди їхали до джерела, на природу, а тепер тут – кам’яні «джунглі». З монашками. Про них таке розповідають! Переповідати не буду – своїми очима того сраму не бачила». У цьому сенсі Наталя Пригорняк теж запитує: «Творці суперінфраструктури навколо джерела, зізнайтеся: які це віряни відвідують ваш храм-готель без святої водойми? Пам’ятаю своє перше купання: були водойма з крейдяним дном, церква і криниця. Людям цього було достатньо. Тепер є мармурове облицювання і вирівняне бетоном дно, готель та інші прибудови з комфортом, торгові столи. Продають навіть камінці, яких навкруги – скільки хочеш. А вода яка?»
Рівненська єпархія УПЦ МП в соцмережах наполягає на своєму. «Це чутки! Джерело залишається місцем паломництва тисяч віруючих і охочих зцілитися від найтяжчих недуг», – стверджувало промосковське духовенство, зокрема, і недавно, 19 вересня. Зіславшись на схвальні відгуки родини священиків із Молдови, Ігоря Лисаковського з Чернігова, подружжя Драпатих з Хмельниччини, приїжджих з інших регіонів, вони зауважують, що вода не така вже й холодна, як їм розповідали, і кришталево чиста. Де ж приїжджим знати, що не такою була вода справжня, тобто воїстину джерельна!
Видно це і з двох світлин, зроблених з інтервалом у неповних п’ять років. 17 серпня 2009-го вода була ще тільки джерельною і, пригадую, дуже холодною, а 18 травня 2014-го вже доволі теплою навіть для дітей та дівчат і настільки прозорою, що у ній проглядалися ноги.
Догляд за джерелом, до речі, – один із сестринських послухів, які виконують 32 монахині скиту Святої праведної Анни. Окрім купальні, кліросу і читання неусипаючого псалтиря, вони опікуються ще й пасікою, плантацією овочів, займаються шитвом. «Минулого року, коли джерело суттєво обміліло, ми спускали воду і чистили купіль від мулу, – згадує монахиня Рахіль. – Неправда, що ми завозимо воду цистернами».
«Головний цілорічний обов’язок сестер – приймати паломників», – зазначено на 12-й сторінці путівника УПЦ МП «Скит святої праведної Анни». Аби заманити чим більше прочан і якось мінімізувати напругу навколо старого джерела, за кілометр від нього монахині почали облагороджувати нове джерело – Святої Трійці. Воно утворилося, кажуть монахині, після того, як у сосну вдарила блискавка: з-під землі пробилося три струмки. Вода тут має інший присмак і дуже холодна. Рівненська єпархія сподівається, що «незабаром прочани, теж масово, купатимуться у ще одній чудодійній водоймі на Дубненщині. А поки-що тут, подалі від очей прочан, занурюються тільки монахині».
Задля порятунку «духовного бізнесу» на це джерело не вішатимуть «хомут розкоші»? Можливо, і місцеві християни, а не тільки приїжджі, знову відчуватимуть умиротворення від занурення у цілющу джерельну воду? Хоча навряд чи, бо дедалі більше вірян не довіряють священикам УПЦ МП. «Ті дурять людям голови! Це, на жаль, вдається легко. Бо ж прочани досі купують утридорога сорочки сумнівної якості і лізуть у воду. Привозну. Чи схаменуться бізнесмени в рясах? Сумніваюсь не тільки я», – каже Ольга Воля.
Справді, більша проблема в тому, кому продовжують вірити українці. Та й чи ж українці вони, якщо досі шукають порятунок душ своїх у храмах УПЦ Московського патріархату? Бо ж Вселенський Патріарх Варфоломій вже визнав незаконним перепідпорядкування Київської митрополії Москві у 1686 році. Духовно підтримує незалежну Україну і світова спільнота. А певний відсоток «наших» православних так і тулиться до (свідомо пишу з маленької літери) путіна, його духовного адвоката кіріла, годувальника МП нардепа новінського. Та згадайте ж зневагу вашого митрополита Онуфрія до загиблих АТОвців: лише піп-русофіл-українофоб не підвівся, коли у Верховній Раді Петро Порошенко закликав пом’янути захисників України. Очільники усіх інших церков встали: справжні православні і лютерани, католики і мусульмани, юдеї і баптисти.
Схаменіться ж-бо: тільки мертві і дурні не змінюють своїх рішень! То хто ж їздить в Онишківці, сприймає воду з цистерни за святу, ходить до храмів Московського патріархату? Не скажу, що дурні… Мертві… Духовно!
Тарас-Андрій БАГНЮК
