У будинку на бульварі Тараса Шевченка, 29 в центрі Тернополя оновили фасад. Капремонт виконали на замовлення управління житлово-комунального господарства, благуострою та екології ТМР. Будівля була збудована ще у 1906 році. Будинок завжди мав відношення до торгівлі та кооперації. Як і в давні роки, сьогодні, весь перший поверх займають різноманітні крамнички.
Побудована кам’яниця в 1906 році. Про неї можна знайти досить багато інформації. З статті Світлани Слєсарук «З історії молочарства» та розповіді Ірини Максимів про Маслосоюз в довоєнному Тернополі відомо, що “на старовинних фото бульвару будинок виділяється характерними аттиками – верхівками на даху зі скульптурними завершеннями. Фасад має цікаву та гарно збережену ліпнину з плавними, хвилястими лініями, флористичними орнаментами, характерними для періоду сецесії, ліпне оздоблення кронштейнів, сандриків над вікнами. Балконні перила з типовим для сецесії флоральним орнаментом»…
«Будинок завжди мав відношення до торгівлі та кооперації. Як і в давні роки, сьогодні, весь перший поверх займають різноманітні крамнички.
Ймовірно, до 1939 року власником будинку була родина Сасоверів, яка мешкала на другому поверсі. Голова родини був купцем та тримав велику крамницю делікатесів…
У цьому будинку діяла кооператива «Маслосоюз» створена 1 серпня 1927 року. Важко повірити, але сто років тому масло, вироблене в Галичині, на етикетці якого була чотирилисткова конюшинка й літери МС — символи Маслосоюзу, подавали до сніданку не в одній європейській сім’ї, адже експортували його до Німеччини, Англії, Франції, Італії, Голландії, Данії, Чехословаччини й навіть до Палестини. Європа його полюбила, а краяни — тим паче…»
За радянських часів тут був універмаг, магазин «Кооператор».
