Майже 400 тисяч вірян різних конфесій приїхали вклонитись до Нерукотворного Образа на Тернопільщину у Зарваницю і Тернопіль. Такої кількості паломників архікатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (а це майже 280 тисяч) не бачив ще ніколи.
І не даремно, адже лише третій раз за всю історію унікальна християнська святиня — прижиттєвий відбиток обличчя Ісуса Христа — покинув Ватикан і прибув на Тернопільщину для привселюдного почитання. Про те, як виникла ідея привезти святиню в нашу область розповідає фундатор благодійного фонду «Твори добро», директор будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда.
— Кому належить ініціатива привезти Нерукотворний Образ на Тернопільщину?
— Такий поклик виник у Його Високопреосвященства кир Василія (Семенюка), архієпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Української греко-католицької церкви, отця-ректора Зарваницького Марійського Духовного Центру, економа Тернопільсько-Зборівської архієпархії, протоієрея Володимира Фірмана та отця Романа Дутчака, судового вікарія Тернопільсько-Зборівської архієпархії. Я одразу підтримав цю ініціативу, бо нині, в такий непростий час, людям потрібна духовна підтримка. Ми з дружиною Наталею щиро вдячні за можливість долучитись до цієї величної події. Адже лише втретє за всю свою історію унікальна святиня покинула Ватикан і була виставлена для привселюдного почитання. Ікона прибула на Тернопільщину з благословення папи Франциска; таким чином він висловив свою підтримку Україні. Це жест доброї волі, це рука духовної допомоги для нашого народу.
— Перебування ікони на Тернопільщині — це і заслуга благодійного фонду «Твори добро», який ви очолюєте, бо, як зазначав митрополит, церва би ніяк не справилась з великими витратами…
— Це заслуга Всевишнього! Саме він дав таку ласку і можливість долучитись. Чудесним чином склались всі обставини, і Тернопільщина отримала підтримку Ватикану в ініціативі прибуття Нерукотворного Образа. Ми всюди отримували «зелене світло», навіть тоді, коли траплялись різні труднощі. Не все є у волі людини, тому часом люди — лише інструмент в руках Бога. Нині чудесним чином Господь вирішив показати нам своє обличчя.
Тернополянки розповіли, що чекають від чоловіків на 8 березня
Хотів би подякувати усім, хто доклався до цієї історичної події, а саме: Його Високопреосвященству Кир Василію Семенюку, архиєпископу та митрополиту Тернопільсько-Зборівському УГКЦ; Боголюбивому єпископу Кир Теодору Мартинюку, протосинкелу Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ; п рот. Володимиру Фірману, Економу Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ; м онс. Паоло Бенедіку, Хранителю Папської захристії; п рот. Роман Дутчаку, судовому Вікарію Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ; Прот. Марку Семигкну, Президенту товариства СВЯТА СОФІЯ; Високодостойній пані Тетяні Іжевській, Послу України при Святому Престолі; Роману Демушу, семінаристу Української Папської Колегії святого Йосафата і всім, хто підтримував цю справу молитвою та добрими намірами.
— Чи не було застережень або страху, адже Нерукотворний Образ — одна з найвеличніших реліквій християнства?
— Цінність святині не можна оцінити матеріальними мірками. Ми можемо лише захоплюватись її історичною цінністю. Спас Нерукотворний транспортували в особливих умовах, із дотриманням всіх вимог, із охороною та представником Ватикану, котрі стережуть святиню. Але, гадаю, що її, в першу чергу, береже Господь. Ми маємо розуміти, що Нерукотворний Образ має, перш за все, духовне значення. Сотні тисяч християн зміцнюють віру і єднають серця в молитві за Україну. Нині за допомогою наших духовних отців ікону повернули у Ватикан на зберігання до Папської захристії.
— Чи виправдались ваші очікування щодо перебування ікони на Тернопільщині?
— Головне, що ця історична подія виправдала очікування сотень тисяч паломників, які прийшли до Нерукотворного Образа в очікуванні підтримки. Не розчаровували людей ні довга дорога, ні перебування в черзі, ні холод надворі, адже всі, хто прийшов приклонитись до ікони, відчули особливу Божу благодать. Дивлячись на кількість вірян, які приклалися до святині, ми бачимо, наскільки потрібною стала ця подія. Вірю в те, що всі благі наміри, всі молитви, які подумки і вголос висловлювали ми в ці дні, принесуть благословення Україні.
— Дякую за розмову!
Спілкувалася Вікторія ДЕРІНЬ.
