Німецьке кладовище?! В центрі Тернополя? Важко повірити, та це й справді так. Ось уже 54 роки (1998) існує це військове поховання, про яке знають одиниці.
У внутрішньому дворику по вулиці Листопадовій,3а закопано німецьких вояків Другої світової війни. Котрий рік поспіль таємничу завісу над цим кладовищем намагається підняти кандидат медичних наук, тернополянка Тамара Воронцова. У двоповерховому будиночку на Листопадовій,3 вона мешкає з дитячих літ.
Власне, з дитинства пані Тамара пам’ятає розповіді літніх людей про німців, яких начебто поховано в їхньому дворі. Ще до середини 50-их років цей дворик був значно більшим і тягнувся аж до вулиці Замкової (раніше Суворова).
Розповідають, що під час спорудження на цій території житлового будинку були якісь цікаві знахідки. Можливо, такі, як на початку 80-их у тій частині двору, яка залишилася непошкодженою?
Тоді поруч із будинком, де живе Т. Воронцова, копали якусь траншею. До робіт залучили «петеушників». Як же жахнулася пані Тамара, коли одного дня побачила, що хлопчаки грають в футбол людськими черепами! Разом із чоловіком вона обстежила викопану траншею. Розповіді старожилів підтвердилися. Гострі рискалі пройшли по ногах солдатів, похованих зовсім неглибоко. Кістяки лежали вряд один біля одного, складені на дошках, накритих брезентом. Добре збереглося військове взуття.
Та, оскільки траншею копали навскоси, то в одному місці хлопці відкрили голови й груди двох мерців (саме звідти «футбольні» черепи). Поставивши на місце людські голови, подружжя Воронцових уважно оглянуло рештки покійників. Обидва мали на грудях (мабуть, у кишенях кітелів) іменні металеві жетони.
Оскільки на той час про будь-які німецькі поховання вголос не говорилося, небіжчиків прикидали землею. Знайдені жетони чекали свого часу більше 10 років, аж поки пані Тамара не передала їх у тернопільське товариство «Меморіал». Звідтіля вони потрапили до голови львівського обласного товариства «Пошук» Інни Федущак. Саме від неї днями надійшов лист. Обох солдатів ідентифіковано! Понад півстоліття їх родичі зовсім нічого не знали про безвісти пропалих.
Отож: одного з них звали Герман Вальц (1911 р.н.), другого — Ганс Петцольд (1900 р. н.). Як з’ясувалося, донині у Німеччині живуть усі діти та дружина Германа Вальца. Влітку вони мають намір відвідати «могилу» батька. У даному випадку слово «могила» в лапках не випадково. Як такої її немає. Ріденькі кущики, кілька яблунь — ось і весь цвинтар. Та зовсім несподіваною «окрасою» кладовища є перекособочений дерев’яний клозет, поставлений у цьому місці будівельниками під час ремонту сусіднього будинку.
Звідкіля ж усе-таки взялася ота братська могила в центрі міста? Як свідчать історичні документи та спогади старожилів, в районі вулиці Листопадової у квітні 1944-го була одна з основних точок німецької оборони перед наступаючою радянською армією. За словами тернополянина, краєзнавця Юрка Воронича, вздовж усієї тієї вулиці аж до сучасної споруди ательє «Ромашка» тяглися німецькі казарми.
У будинку №3 по вулиці Листопадовій була німецька комендатура, а в приміщенні нинішньої міської ради — офіцерське казино. Вочевидь, тих німців в останні дні боїв за Тернопіль ховали просто на подвір’ї комендатури. Не було навіть можливості розламати подвійні іменні жетони, аби одну частину відправити родині.
«Яка ж подальша доля виявлених поховань?» — виникає логічне запитання. Тут треба мати на увазі спеціальну міждержавну угоду між: Україною та Німеччиною поінформувала нас Інна Федущак. Згідно з угодою, ніхто не має права проводити будь-які роботи на місцях поховань. У Німеччині подібними випадками уповноважений займатися Союз опіки над вояцькими могилами. Та в Україні наразі проблема з спеціалістами подібного профілю. Нині під Львовом будується величезний пантеон, розрахований на 10 тисяч могил, куди завозитимуть останки німецьких вояків з усієї Галичини. Ця робота розрахована на 10—15 років. Щодо тернопільських поховань у центрі міста, то цілком імовірно, що ексгумація відбудеться тут позачергово.
Отож:, тернопільська земля відкрила ще одну таємницю. А скільки їх попереду?..
Ростислав Крамар,
Тернопільська газета, 26 лютого 1998, с.4
Німці на Тернопільщині в контексті історичного розвитку (з кінця 18 до початку 21 століття). Науково-популярний нарис (2000).
Обговорення