Тимчасове житло замість квартири – у Тернополі виліз новий будівельний скандал. Будівельна компанія «Набережний квартал», яка зводить житловий будинок у Тернополі на вул. Будного, продає замість квартир кімнати в гуртожитку.
Про такий порядок речей опкупці квартир дізнались після підписання договорів. Виявилось, за їхніми словами, що у пояснюючій записці до житлового будинку 30 відсотків квартир записано як «приміщення для тимчасового проживання», при цьому їх продають як житлові квартири.
Чи знають пайовики, що вкладають гроші у тимчасове житло?
Журналістам «Номер один» вдалося отримати підтвердження, що й справді, згідно з офіційними документами, частина кімнат у цій новобудові значились як «приміщення для тимчасового проживання».
– Згідно з завданням на проектування, в будинку до 30% житлової площі передбачається для приміщень тимчасового проживання, – йдеться у пояснювальній записці до проекту даного багатоквартирного житлового будинку.
Кажучи по-простому, третина житлової площі у будинку, яку продає «Набережний квартал», – це ніщо інше, як кімнати в гуртожитку. Відповідний запис про «тимчасове житло» було зроблено, як у неофіційній розмові повідомив один з тернопільських проектантів, з однією простою метою: до кімнат у гуртожитку ставляться менш жорсткіші вимоги, ніж до звичайних житлових квартир, а тому, менше вкладаючи у будинок інвестицій, можна більше заробити.
Поспілкувавшись із провідними будівельниками обласного центру, ті в один голос кажуть, що не дозволяють собі зводити будинки для тимчасового проживання, продаючи їх як нормальні житлові квартири.
Щоб розібратися в цій непростій будівельній темі, ми звернулися до голови Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України Олега Головчака. Той одразу зазначив, що для того, аби зробити комплексний аналіз, потрібно мати на руках повний пакет документів. Однак, як кажуть, по гарячих слідах Олег Іванович кілька застережень все ж таки зробив.
– Норма чітко каже: сонце має потрапляти у квартиру безперервно протягом 2,5 год. на день у літній період (з 22 березня по 22 вересня). Якщо цей час переривається, скажімо, перед будинком є якийсь об’єкт, то він має бути збільшений до трьох годин. У даному випадку з північної сторони за проектом розміщено 88 однокімнатних квартир, до яких сонце не потрапляє, що є порушенням. Якщо це була б службова квартира, в якій людина кілька років прожила і з’їхала, – це одне, але, як показує практика, інколи людина проживає все життя в однокімнатній квартирі, – зазначив Олег Головчак.
Отож 88 однокімнатних квартир у житловому будинку – не інсолюються, оскільки орієнтовані на північ. Балкони і лоджії засклені та розміщені перед кімнатами, що погіршує інсоляцію інших квартир у житловому будинку (ДБН В.2.2-15-2005).
Окрім того, в даному житловому будинку порушено пожежні норми – не забезпечений другий евакуаційний вихід із квартир будинку (ДБН В.2.2-15-2005).
– Протипожежні норми кажуть, що з кожної квартири мають бути два евакуаційні виходи. Один – це вхідні двері, інший – балкон або лоджія. У разі пожежі людина повинна вийти на балкон, зачинити двері і сховатися за простінок (шириною 1,20 м), щоб до неї не дістав вогонь, та дочекатися пожежників. У нашому випадку, об’єднавши балкон з кімнатою, проектанти (ТОВ «Три-Пілля Проект» – авт.) ліквідували другий пожежний вихід, – зауважив Олег Іванович.
Тернополяни також скаржаться, що в даному будинку не забезпечено заходів щодо сейсмостійкості в 6-бальній зоні (ДБН В.1.1-12:2006).
Ось що розповів журналісту «Номер один» директор Тернопільської філії ТОВ «Українська будівельна експертиза» Василь Чубик, котрий проводив експертизу проекту: «Згідно з законодавством, у будинках третьої категорії складності виконується експертиза в частині міцності і надійності конструкції. Зауваження до проекту були в частині відсутності монолітних залізобетонних поясів і змішаної конструктивної схеми. У відповідь мені повідомили, що відповідні зміни внесено в проектну документацію. Чи враховано зауваження безпосередньо при будівництві – мені не відомо, адже це питання до осіб, які займаються технічним наглядом».
Також є застереження щодо кількості посаджених квартир, які за нормами можуть будуватися на даній ділянці. Як кажуть досвідчені тернопільські будівельники, земельну ділянку 0,44 сотих за приблизним розрахунком можна «навантажити» 100-110 квартирами, але аж ніяк не 338-ма, як це має місце. Тобто норма перевищена в три(!) рази і цього не могли не помітити спеціалісти міського управління містобудування, архітектури та кадастру (працюють там не один десяток років), які на основі містобудівного розрахунку видавали містобудівні умови й обмеження.
Окрім вищеперерахованих, є ще й інші зауваження:
– житловий будинок розміщений у санітарній зоні хлібозаводу №2 ТОВ «Тернопільхлібпром», що порушує Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (наказ Міністерства охорони здоров’я України №173 від 19.06.1996 р.);
– в 11-поверховому будинку з 8-ма квартирами на поверсі не встановлено другого ліфта (ДСТУ ISO 4190-6);
– не забезпечено опору теплопередачі огороджувальних конструкцій (ДБН В. 1.1-12:2006) тощо.
Цілком можливо, що проектанти, а вони з Києва, на будь-які відхилення від норм отримали певні листи-погодження на рівні Міністерства регіонального розвитку та будівництва і при необхідності можуть їх пред’явити. Але, маючи такі серйозні застереження, які підтвердили місцеві фахівці, можна припустити, що навряд чи спеціалісти з Міністерства підуть на подібні порушення…
Даною публікацією «Номер один» крапку в цій сумнівній будові не ставить. Редакція направила інформаційні запити до Державної архітектурно-будівельної інспекції, Тернопільської ОДА, міського управління містобудування, архітектури та кадастру, обласної служби Української державної інвестиційної експертизи, Національної спілки архітекторів України. В наступних публікаціях ми обов’язково повідомимо, якою є реакція фахівців цих поважних організацій на вищенаведені застереження тернополян.
