Резонанс довкола трагедії, яка сталася 1 лютого в селі Червоний Чабан, що на Херсонщині, досі не вщухає. Тоді у пожежі загинуло шестеро тернопільських бійців, ще восьмеро отримали опіки.
Нагадаємо, що тоді близько другої години ночі у польовому таборі спалахнула пожежа, під час якої здетонував боєкомплект. Унаслідок цього загинули шестеро бійців батальйону “Збруч”, ще 11 – отримали травми. Усі загиблі були жителями нашої області, з 11 травмованих – восьмеро представників Тернопілля. Військова прокуратура південного регіону України зареєструвала кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 270 та частиною 2 статті 412 Кримінального кодексу України, пише “20 хвилин”.
– Надзвичайна подія сталася через порушення правил пожежної безпеки, – повідомив керівник прес-служби військової прокуратури Південного регіону Павло Аксьонов. – Один із військовослужбовців намагався розпалити пічку, застосувавши бензин.
У пожежі звинуватили сержанта Власюка
Військовослужбовця, дії якого спричинили пожежу, затримали у зв’язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Далі у листах Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України знаходимо інформацію про те, що за цим фактом 1 лютого 2015 року внесли відомості до ЄРДР та розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 270, ч. 2 ст. 412 Кримінального кодексу України. У ході розслідування встановили, що сержант Власюк О. С. необережно поводився з вогнем і спричинив пожежу у польовому таборі військової частини, внаслідок якої загинули шість військовослужбовців, ще одинадцять отримали опіки різного ступеня важкості. Окрім того, знищені боєприпаси та інше військове майно, а також особисті речі військовослужбовців.
У відповіді прокуратури також йдеться про те, що у вчиненні кримінальних правопорушень інших осіб про підозру не повідомляли.
Батьки загиблих бійців «Збруча» та інших загиблих в АТО хлопців просять справедливого суду та притягнення до відповідальності всіх винних у трагедії. 15 вересня вони прийшли до міськрайсуду, аби вимагати справедливості. Уже вдруге засідання у справі про батальйон «Збруч» на Херсонщині перенесли, бо обвинуваченого не привезли до Тернополя.
Матері вимагають покарати командирів
Минулого тижня таки відбулось перше ознайомлювальне слухання. Обвинуваченого доправили у СІЗО. Втім, матері синів, які загинули на Херсонщині, говорять, що за останні півроку так і не почули вибачення від командування батальйону «Збруч». Вони стверджують: справа не в тому, щоб засудити тільки одного бійця із ремонтної бригади, якого і звинувачують у підпалі. Потрібно перевірити, чи дії військових командирів були адекватними.
Матері загиблих бійців кажуть, що бачили задокументовані свідчення обвинуваченого, де він зізнається, що облив бензином приміщення і кинув гранату. Бо напередодні отримав звістку про загибель товариша у зоні АТО і через це втратив здоровий глузд.
– Хіба Власюк наших дітей розмістив у зачиненому приміщенні із заґратованими вікнами? – каже мати загиблого бійця Павла Римара пані Тетяна. – Хіба це лише його провина? Чому командування досі не зібрало нас усіх, нас же не так багато – шестеро родин. Чому нам не пояснили, як загинули наші діти?
За словами жінки, навіть про смерть сина їй повідомляли друзі Павла. Жінка написала кілька заяв та звернень у військову прокуратуру Херсонського та Південного гарнізонів, Головну військову прокуратуру, зверталась до народних депутатів. Вона вимагає, аби контролюючі органи розповіли про роль командирів батальйону «Збруч».
– Мене цікавить, за чиїм наказом розмістили намети у приміщенні старої ферми з одним виходом і загартованими вікнами, чи не були порушені правила техніки безпеки при розміщенні наметів, де були командири під час пожежі, чому командування батальйону так і не знайшло часу для зустрічі з рідними загиблих? – запитує пані Тетяна. – Я прошу на підставі даних розслідування вирішити, чи є склад злочину в діях командирів.
У відповідь на звернення пані Римар у липні цього року заступник військового прокурора Херсонського гарнізону А. Завгородній зауважив: «30 квітня 2015 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 425 КК України за фактом недбалого ставлення до військової служби службовими особами військової частини. Наразі триває досудове розслідування». Результатів його, вочевидь, немає і досі. Як було зазначено в листі: «У відповідності до ст. 222 КПК України та ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інші відомості щодо розслідування кримінального провадження відносяться до таємниці слідства і не підлягають розголошенню на цьому етапі розслідування».
Командири навіть не вибачились
– Відповідальності ніхто не несе, – наголошує пані Тетяна. – Прикро, що діти загинули у чужій стороні, а винних так і не знайшли.
Інша мама, Надія Сикліцька, розповідає, що була на тому місці, де загинув син Назар.
– Ми поїхали, аби хоча б свічку запалити, – каже вона. – У той день, коли прийшла страшна звістка про загибель сина, мені було дуже зле: усе тіло тремтіло, калатало серце, дихати не було чим. А коли інший син сказав мені, що Назара більше немає, у мене всередині все похололо. Ми одразу вирушили до Тернополя у військову частину, аби дізнатися правду. Там уже передзвонили до командування і дізналися, що син таки загинув. Я і досі не хочу вірити. Хай би Назар був далеко. Але головне – щоб жив.
Мама загиблого Юрія Наливайчука пані Тетяна додає, що коли прийшли синові друзі і сповістили страшну звістку, вона просто втратила свідомість. Після того лежала в лікарні. Жінка досі не може оговтатись від болю. Усі матері – у розпачі. Вони не розуміють, чому, коли стільки молодих життів відійшли у вічність, ані влада, ані командири не можуть взяти відповідальність за свої недопрацювання.
За словами жінок, наступні судові засідання у цій справі відбудуться 8, 9 та 12 жовтня. Вони обов’язково стежитимуть за тим, аби все було об’єктивно.
Зв’язатися із командиром батальйону «Збруч» Ігорем Ларіним нам не вдалось. Обидва телефони вимкнені. Оскільки він перебуває у зоні проведення АТО, вийти на контакт із ним наразі не так просто. У той же час ми спробували дізнатися результати розслідування причетності командирів «Збруча» до цієї трагедії у військовій прокуратурі Південного гарнізону. Втім, там відмовились коментувати ситуацію. Журналіст залишила номер телефону, одна так ніхто і не зателефонував. Ми підготували офіційний запит у прокуратуру. Відповіді на наше звернення та про судові засідання, які відбудуться на початку жовтня, читайте в продовженні.
У пожежі звинуватили сержанта Власюка
Військовослужбовця, дії якого спричинили пожежу, затримали у зв’язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Далі у листах Військової прокуратури Херсонського гарнізону Південного регіону України знаходимо інформацію про те, що за цим фактом 1 лютого 2015 року внесли відомості до ЄРДР та розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 270, ч. 2 ст. 412 Кримінального кодексу України. У ході розслідування встановили, що сержант Власюк О. С. необережно поводився з вогнем і спричинив пожежу у польовому таборі військової частини, внаслідок якої загинули шість військовослужбовців, ще одинадцять отримали опіки різного ступеня важкості. Окрім того, знищені боєприпаси та інше військове майно, а також особисті речі військовослужбовців.
У відповіді прокуратури також йдеться про те, що у вчиненні кримінальних правопорушень інших осіб про підозру не повідомляли.
Батьки загиблих бійців «Збруча» та інших загиблих в АТО хлопців просять справедливого суду та притягнення до відповідальності всіх винних у трагедії. 15 вересня вони прийшли до міськрайсуду, аби вимагати справедливості. Уже вдруге засідання у справі про батальйон «Збруч» на Херсонщині перенесли, бо обвинуваченого не привезли до Тернополя.
Матері вимагають покарати командирів
Минулого тижня таки відбулось перше ознайомлювальне слухання. Обвинуваченого доправили у СІЗО. Втім, матері синів, які загинули на Херсонщині, говорять, що за останні півроку так і не почули вибачення від командування батальйону «Збруч». Вони стверджують: справа не в тому, щоб засудити тільки одного бійця із ремонтної бригади, якого і звинувачують у підпалі. Потрібно перевірити, чи дії військових командирів були адекватними.
Матері загиблих бійців кажуть, що бачили задокументовані свідчення обвинуваченого, де він зізнається, що облив бензином приміщення і кинув гранату. Бо напередодні отримав звістку про загибель товариша у зоні АТО і через це втратив здоровий глузд.
– Хіба Власюк наших дітей розмістив у зачиненому приміщенні із заґратованими вікнами? – каже мати загиблого бійця Павла Римара пані Тетяна. – Хіба це лише його провина? Чому командування досі не зібрало нас усіх, нас же не так багато – шестеро родин. Чому нам не пояснили, як загинули наші діти?
За словами жінки, навіть про смерть сина їй повідомляли друзі Павла. Жінка написала кілька заяв та звернень у військову прокуратуру Херсонського та Південного гарнізонів, Головну військову прокуратуру, зверталась до народних депутатів. Вона вимагає, аби контролюючі органи розповіли про роль командирів батальйону «Збруч».
– Мене цікавить, за чиїм наказом розмістили намети у приміщенні старої ферми з одним виходом і загартованими вікнами, чи не були порушені правила техніки безпеки при розміщенні наметів, де були командири під час пожежі, чому командування батальйону так і не знайшло часу для зустрічі з рідними загиблих? – запитує пані Тетяна. – Я прошу на підставі даних розслідування вирішити, чи є склад злочину в діях командирів.
У відповідь на звернення пані Римар у липні цього року заступник військового прокурора Херсонського гарнізону А. Завгородній зауважив: «30 квітня 2015 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 425 КК України за фактом недбалого ставлення до військової служби службовими особами військової частини. Наразі триває досудове розслідування». Результатів його, вочевидь, немає і досі. Як було зазначено в листі: «У відповідності до ст. 222 КПК України та ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інші відомості щодо розслідування кримінального провадження відносяться до таємниці слідства і не підлягають розголошенню на цьому етапі розслідування».
Командири навіть не вибачились
– Відповідальності ніхто не несе, – наголошує пані Тетяна. – Прикро, що діти загинули у чужій стороні, а винних так і не знайшли.
Інша мама, Надія Сикліцька, розповідає, що була на тому місці, де загинув син Назар.
– Ми поїхали, аби хоча б свічку запалити, – каже вона. – У той день, коли прийшла страшна звістка про загибель сина, мені було дуже зле: усе тіло тремтіло, калатало серце, дихати не було чим. А коли інший син сказав мені, що Назара більше немає, у мене всередині все похололо. Ми одразу вирушили до Тернополя у військову частину, аби дізнатися правду. Там уже передзвонили до командування і дізналися, що син таки загинув. Я і досі не хочу вірити. Хай би Назар був далеко. Але головне – щоб жив.
Мама загиблого Юрія Наливайчука пані Тетяна додає, що коли прийшли синові друзі і сповістили страшну звістку, вона просто втратила свідомість. Після того лежала в лікарні. Жінка досі не може оговтатись від болю. Усі матері – у розпачі. Вони не розуміють, чому, коли стільки молодих життів відійшли у вічність, ані влада, ані командири не можуть взяти відповідальність за свої недопрацювання.
За словами жінок, наступні судові засідання у цій справі відбудуться 8, 9 та 12 жовтня. Вони обов’язково стежитимуть за тим, аби все було об’єктивно.
Зв’язатися із командиром батальйону «Збруч» Ігорем Ларіним нам не вдалось. Обидва телефони вимкнені. Оскільки він перебуває у зоні проведення АТО, вийти на контакт із ним наразі не так просто. У той же час ми спробували дізнатися результати розслідування причетності командирів «Збруча» до цієї трагедії у військовій прокуратурі Південного гарнізону. Втім, там відмовились коментувати ситуацію. Журналіст залишила номер телефону, одна так ніхто і не зателефонував. Ми підготували офіційний запит у прокуратуру. Відповіді на наше звернення та про судові засідання, які відбудуться на початку жовтня, читайте в продовженні.
