Облуплені стіни будинків, оголені електричні проводи у під’їздах, оббльовані приміщення, вибиті вікна, та зруйновані дощем і людською недбалістю будівлі, що покрилися тріщинами та грибком. Це ще далеко не повний перелік всіх тих жахіть, які можна побачити на вул. Злуки у Тернополі, пишуть “Тернополяни”.
Роками влада обіцяє мешканцям «покращення», але жодних обіцянок не береться виконувати і людські помешкання все більше стають схожими на «гетто» – примарні та страшні гуртожитки, до яких нікому, здається, нема діла.
Роками динозавр тернопільської політики Петро Ландяк годує обіцянками людей, які обирають його депутатом по своєму округу. Однак, єдине, що нарізі побачив електорат – спекуляції та маніпуляції «вічного політика» навколо теми комунальних тарифів. Для цього він навіть спеціально в 2006 році створив громадську організацію «Асоціація споживачів житлово-комунальних послуг».
Депутат настільки розлінився, що з року в рік навіть не вигадує для себе нових передвиборчих обіцянок, адже добре знає, що турбує пересічних тернополян найбільше. А вони, довірливі, й далі ставлять «галочку» навпроти прізвища обманщика, який у владу рветься з одною лише метою – задля лобіювання власних бізнесових інтересів.
Петро Ландяк – один з тих політиків-«перефарбуванців», які не соромляться змінювати партію за партією – лиш би при владі залишатись. Ось і нещодавно під час перебування у Тернополі Анатолій Гриценко повідомив, що від партії «Громадянська позиція» у мери міста висувають незмінного Ландяка. До слова, на виборах 2010 року він у ході кампанії виконував роль технічного кандидата Сергія Надала та зняв свою кандидатуру на його користь. Зараз Ландяк – в опозиції до чільного мера та жорстко критикує дії «Свободи» і міського очільника. Але, зовсім не тому, що йому «відкрилися очі» на безчинства діючої провладної в Тернополі партії, а, знову ж таки, заради покращення власного життя. Розмінною монетою у цих політичних іграх є містяни, яких він використовує заради електоральної підтримки.
«Тернополяни» вже писали про те, що Петро Дмитрович усе своє свідоме життя поєднував власний бізнес та політику. Цей «ділок» навчився «крутитися» при різній владі та пристосовується до різних політичних настроїв. Саме завдяки такому «таланту» він вже не одну каденцію просидів у виборчому кріслі Тернопільської міської ради, уміло маскуючись та перефарбовуючись під потрібні політсили.
Перші політичні зв’язки налагодив ще за комуністів, коли працював в Тернопільському облвиконкомі. Згодом його друзі-комуністи допомогли Ландяку успішно захапати під себе,а потім «приватизувати» кооперативний магазин «Універсам». І вже у 1993 році він стає директором і тернопільським «божком» посткомуністичної комерції.
Та від місцевого владного «корита» йому зовсім не хотілося віддалятися. Тому вже у 1998 році Петро Дмитрович успішно балотувався в депутати до Тернопільської міської ради. Своїх же покровителів депутат змінював, як шкарпетки і у такому стані постійного пошуку перебував постійно. Так, свого часу, його можна було помітити біля керманичів Української народної партії, партії «Наша Україна», партії «Громадянська позиція» на піку їх популярності. Все це дозволило пану Ландяку бути незмінним депутатом ТМР з 1998 року і дотепер.
Непереборне людське бажання попасти в органи влади керує політиком-«перевертнем», який знову і знову рветься до влади і, сподівається, що вкотре знайде підтримку серед наївних містян. Втім, тернополяни, які побачили реальне обличчя депутата-брехуна стверджують – достатньо вже натерпілися від нього і на своєму окрузі Ландяк підтримки серед свідомих людей вже не знайде.
Громадськість здивована, що депутат абсолютно байдужий до проблем тих людей, які його обирали – скільки вже не зверталися вони до Петра Ландяка – все марно, продовжує «годувати» мешканців гуртожитків на вул. Злуки обіцянками, мовляв, після виборів, якщо його оберуть, усе зміниться на краще. З своїми турботами та проблемами тернополяни прийшли і до громадських активістів.
– Ще раз довірити свій голос маніпулятору-обманщику означає вкотре пошитися в дурні, – каже керівник тернопільського осередку ГО «Ідея Нації» Олексій Станько. – За стільки років Петро Дмитрович мав би показати тим людям, які його фактично привели до влади, реальні дії, допомогу. А в результаті – знищені будинки, сходові клітки, занедбані під’їзди та вибиті вікна. Досить вірити пустим балачкам політичних динозаврів, які дбають лише про себе, адже лише дії людини характеризують її найкраще.
Сподіваємось, що втретє тернополяни та ні ж граблі вже не наступлять і оминуть хитромудру пастку «вічного політика». Адже усі ми прагнемо одного – реальних позитивних змін, а не популізму та відвертої брехні нахабних політикантів.
П.С.: ось, що зараз можна побачити на окрузі горе-депутата П. Ландяка:
Роками динозавр тернопільської політики Петро Ландяк годує обіцянками людей, які обирають його депутатом по своєму округу. Однак, єдине, що нарізі побачив електорат – спекуляції та маніпуляції «вічного політика» навколо теми комунальних тарифів. Для цього він навіть спеціально в 2006 році створив громадську організацію «Асоціація споживачів житлово-комунальних послуг».
Депутат настільки розлінився, що з року в рік навіть не вигадує для себе нових передвиборчих обіцянок, адже добре знає, що турбує пересічних тернополян найбільше. А вони, довірливі, й далі ставлять «галочку» навпроти прізвища обманщика, який у владу рветься з одною лише метою – задля лобіювання власних бізнесових інтересів.
Петро Ландяк – один з тих політиків-«перефарбуванців», які не соромляться змінювати партію за партією – лиш би при владі залишатись. Ось і нещодавно під час перебування у Тернополі Анатолій Гриценко повідомив, що від партії «Громадянська позиція» у мери міста висувають незмінного Ландяка. До слова, на виборах 2010 року він у ході кампанії виконував роль технічного кандидата Сергія Надала та зняв свою кандидатуру на його користь. Зараз Ландяк – в опозиції до чільного мера та жорстко критикує дії «Свободи» і міського очільника. Але, зовсім не тому, що йому «відкрилися очі» на безчинства діючої провладної в Тернополі партії, а, знову ж таки, заради покращення власного життя. Розмінною монетою у цих політичних іграх є містяни, яких він використовує заради електоральної підтримки.
«Тернополяни» вже писали про те, що Петро Дмитрович усе своє свідоме життя поєднував власний бізнес та політику. Цей «ділок» навчився «крутитися» при різній владі та пристосовується до різних політичних настроїв. Саме завдяки такому «таланту» він вже не одну каденцію просидів у виборчому кріслі Тернопільської міської ради, уміло маскуючись та перефарбовуючись під потрібні політсили.
Перші політичні зв’язки налагодив ще за комуністів, коли працював в Тернопільському облвиконкомі. Згодом його друзі-комуністи допомогли Ландяку успішно захапати під себе,а потім «приватизувати» кооперативний магазин «Універсам». І вже у 1993 році він стає директором і тернопільським «божком» посткомуністичної комерції.
Та від місцевого владного «корита» йому зовсім не хотілося віддалятися. Тому вже у 1998 році Петро Дмитрович успішно балотувався в депутати до Тернопільської міської ради. Своїх же покровителів депутат змінював, як шкарпетки і у такому стані постійного пошуку перебував постійно. Так, свого часу, його можна було помітити біля керманичів Української народної партії, партії «Наша Україна», партії «Громадянська позиція» на піку їх популярності. Все це дозволило пану Ландяку бути незмінним депутатом ТМР з 1998 року і дотепер.
Непереборне людське бажання попасти в органи влади керує політиком-«перевертнем», який знову і знову рветься до влади і, сподівається, що вкотре знайде підтримку серед наївних містян. Втім, тернополяни, які побачили реальне обличчя депутата-брехуна стверджують – достатньо вже натерпілися від нього і на своєму окрузі Ландяк підтримки серед свідомих людей вже не знайде.
Громадськість здивована, що депутат абсолютно байдужий до проблем тих людей, які його обирали – скільки вже не зверталися вони до Петра Ландяка – все марно, продовжує «годувати» мешканців гуртожитків на вул. Злуки обіцянками, мовляв, після виборів, якщо його оберуть, усе зміниться на краще. З своїми турботами та проблемами тернополяни прийшли і до громадських активістів.
– Ще раз довірити свій голос маніпулятору-обманщику означає вкотре пошитися в дурні, – каже керівник тернопільського осередку ГО «Ідея Нації» Олексій Станько. – За стільки років Петро Дмитрович мав би показати тим людям, які його фактично привели до влади, реальні дії, допомогу. А в результаті – знищені будинки, сходові клітки, занедбані під’їзди та вибиті вікна. Досить вірити пустим балачкам політичних динозаврів, які дбають лише про себе, адже лише дії людини характеризують її найкраще.
Сподіваємось, що втретє тернополяни та ні ж граблі вже не наступлять і оминуть хитромудру пастку «вічного політика». Адже усі ми прагнемо одного – реальних позитивних змін, а не популізму та відвертої брехні нахабних політикантів.
П.С.: ось, що зараз можна побачити на окрузі горе-депутата П. Ландяка:
