Галицький громадський діяч, директор “Краєвого союзу кредитового” у Львові, член керуючих органів “Дністра” та “Народної торгівлі”, засновник і певний час редактор фахового журналу “Економіст”. Батько теж ще одного відомого Костя Паньківського – який пізніше був головою уряду УНР в еміграції.
Розуміючи, в якому важкому стані знаходилася українська освіта в Галичині, Кость Федорович власними силами й коштом розпочав видавничу діяльність. Зокрема, у 1892 р. видавав тижневу політичну газету “Батьківщина”. Редагував журнал “Зеркало” (1892—1893). Упродовж 1895—1896 рр. був редактором “Зорі” — ілюстрованого літературно-наукового журналу для родин. У 1894 р. коштом товариства “Просвіта” було видано просвітньо-господарську газету “Читальня”, а коштом ревізійного Союзу — господарсько-економічний місячник “Економіст” (1904—1907). Видавав у Львові “Бібліотеку Батьківщини” (1892—1896), “Дрібну бібліотеку” (1894—1896) і “Бібліотеку “Зеркала”, в яких окремими випусками вийшли твори Є.Гребінки, П.Грабовського, О.Маковея, Б.Грінченка, В.Щурата, В.Шашкевича, Н.Негребецького та ін. Збирав кошти на пам’ятник Т.Шевченку у Львові (понад 1000 крон), які передав Науковому товариству ім. Шевченка. Крім того, Паньківський був членом управи товариства “Руська Бесіда”, “Руського товариства Педагогічного”, членом-засновником Наукового товариства ім. Шевченка. Під час чергової російської окупації Галичини (1914 -15) за наказом російського генерал-губернатора разом з іншими відомими представниками української інтелігенції і греко-католицького духівництва був депортований як заручник до Києва, де і помер 16 листопада 1915 р.
