Генерал-полковник Армії Української Народної Республіки, один із найбільш заслужених бойових старшин Українського Війська, лицар Ордену Залізного Хреста Армії УНР і голова Орденської Ради. Учасник Першої світової війни, пройшов шлях від простого солдата російської царської армії до генерала-полковника УНР, тричі поранений. Учасник боїв проти большевицької армії мародерів Муравйова під Конотопом і Дарницею, оборони Києва. Полководець визвольної боротьби України, зокрема Першого Зимового Походу Армії УНР. Після інтернування Армії УНР (1921) – вимушено жив у Польщі і Австрії. Після Другої світової війни переїхав у США, входив до Військового міністерствава уряду УНР в екзилі. Почесний член “Об’єднання бувших Вояків Українців в Америці” та невтомний комбатантський і суспільно-громадський діяч. Його заслугою було перевидання книжок Олександра Доценка “Зимовий Похід Армії УНР” та генерала Володимира Сальського “Українсько-московська війна 1920 р. в документах”.
